Десятиріччями
історія бою під Крутами або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як
у закордонній, так і у вітчизняній історіографії; була суперечливою і кількість
полеглих – від кількох до декількох сотень…
Але
незважаючи на це, трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала
символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.
До
вашої уваги тематична книжкова виставка:
27 січня - Міжнародний день
пам'яті жертв нацизму та Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.
Голокост в Україні
Страхітлива політика терору
проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну
спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.
Місця найбільших масових страт
євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області
– понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків) ‑
близько 20 000, Кам’янець-Подільський – 23 600, Дальник Одеської області –
близько 18 000, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 000
жертв.
Під час окупації у Бердянську
лише за один день було вбито 832 людини єврейської національності. На місті їх
розстрілу у Мерліковій балці встановлено пам'ятний знак.
Джерело:
https://old.uinp.gov.ua/news/27-sichnya-mizhnarodnii-den-pamyati-zhertv-golokostu
Ці
книжки безперечно сподобаються тим, хто
цікавиться історією, а особливо шанувальникам величного Києва:)
У
книгах широко використовуються матеріали державних архівів, музеїв та
бібліотек, наводяться маловідомі, але не менш цікаві факти, взяті з архів старовинних
київських родин, нащадки яких і сьогодні живуть у місті.
Видання
багато ілюстровані. Давні й сучасні світлини, акварелі, літографії, гравюри,
живописні твори, колекція поштівок з
краєвидами столиці столітньої давнини, допомагають сформувати цілісний образ
неповторного Києва...
22
січня, у день проголошення в 1919 році Акта Злуки Української Народної
Республіки та Західно-Української Народної Республіки, відзначається День
Соборності України.
Це
свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та
історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної)
української держави. У 2011 році День Соборності поєднали з Днем Свободи, що
раніше відзначався 22 листопада, під назвою «День Соборності і Свободи
України». Однак у 2014 році указом Президента свято було відновлено як День
Соборності України.
В
українському національному календарі дата 22 січня посідає одне з провідних
місць. Так, саме 22 січня 1918 року Універсалом Центральної Ради було
проголошено незалежність Української Народної Республіки. Роком пізніше, 22
січня 1919 року, у Києві на Софійській площі проголошено Акт Злуки (об’єднання)
українських земель в єдину Україну, стверджувалось об’єднання двох тодішніх
держав - УНР та ЗУНР, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської
імперій, - в єдину соборну Українську державу.
У
тексті Акта Злуки утверджувалось: «Однині воєдино зливаються століттями
одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна
Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика
Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини
України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
Однак
об’єднання України відбулось суто символічно: вже через кілька тижнів після
проголошення Акта Злуки більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували
Східну Галичину, а Чехо-Словаччина - Закарпаття.
Перше
святкування Соборності відбулось 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м.
Хуст), на той час - автономній республіці Чехо-Словаччини. Цього дня під
синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація населення, яке
з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події
20-річної давнини.
Яскравим
проявом єдності, прагнення українського народу до свободи, став «живий ланцюг»,
організований патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці
проголошення Акта Злуки. Мільйони тоді ще радянських українців узялись за руки
від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.
Відтоді
в Україні «живі ланцюги» створювались неодноразово, символізуючи єдність
українського народу, а День Соборності
України наразі відзначається на державному рівні вже щорічно.
В
сегодняшней подборке мы расскажем о нескольких популярных сериалах и
произведениях, по мотивам которых они
были сняты:
Исторический
британский телесериал телеканала«BBC One», основанный на первых двух книгах
серии исторических романов «Полдарк» Уинстона Грэма (1908-2003).
Сюжет
сериала основан на истории Росса Полдарк, который возвращается в Англию c
войны, мечтая о счастливой жизни со своей возлюбленной. И узнает, что за два
года, проведенных им на чужбине, здесь произошло немало печальных перемен. Его
избранница собирается замуж за другого, отец умер, а поместье пришло в упадок.
Россу ничего не остается, как строить новую жизнь на руинах прежней…
Кроме
интересного сюжета, зрителя ждут роскошные
костюмы и романтичные пейзажи британского Корнуолла.
Это не
первая телеадаптация произведений Уинстона Грэма. Сага о Полдарках так же была
экранизирована в 1975-1977 и 1996 годах. Кстати, первая экранизация саги была настолько успешной, что некоторые
викарии переносили или отменяли церковные службы, чтобы не пересекаться с
сериалом.
Что
касается самого произведения, которое послужило основой для популярного
сериала, то первый роман из серии о
Полдарках, "Росс Полдарк", был
написан автором в далеком 1945 году; впоследствии появилось ещё 11 романов этой
серии, последний - "Белла Полдарк", увидел свет в 2002 году. Сага
была создана в Корнуолле, в непосредственной близости от Перранпорта, где
Уинстон Грэм провел большую часть своей жизни.
Драматический
фантастический телесериал совместного производства США и Великобритании,
основанный на одноимённой серии романов Дианы Гэблдон.
В
центре сюжета жизнь Клэр Рэндалл, служившей медсестрой в действующей армии во
время Второй мировой. По непонятным причинам молодая женщина перемещается во
времени из 1945 года в 1743 год. Там назревает гражданская война и Клэр
встречает раненого шотландца Джейми Фрейзера. Теперь ей нужно научиться жить в
новом мире по новым правилам…
Книжный
прототип телесериала был написан Дианой Гэблдон в 1991 году. Но признание получил на полтора года раньше —
когда Диана начала выкладывать отрывки в интернет. После него автор продолжила
ту же историю, написав продолжение. Позже по этой истории был снят сериал.
Кроме «Чужестранки» Гэмблдон выпустила еще несколько серий и продолжает писать.
По словам
автора, вдохновением для романа послужила одна из серий британского телесериала
«Доктор Кто», в которой фигурировал молодой шотландец в килте. Гэблдон
ухватилась за этот образ и захотела написать исторический роман. Но потом в
повествовании появилась Клэр и оказалась такой своенравной героиней, что
писательница изменила первоначальный план и сделала её посланницей из будущего.
Книги
из серии «Чужестранка» по порядку:
- Чужестранка
(1991)
- Стрекоза
в янтаре (1992)
- Путешественница
(1993)
- Барабаны
осени (1996)
- Огненный
крест (2000)
- Дыхание
снега и пепла (2005)
- Эхо
прошлого (2009)
- Написано
кровью собственного сердца (2013)
Британско-американский
мини-сериал, основанный на одноимённом романе Терри Пратчетта и Нила Геймана.
Сюжет
Действие
сериала разворачивается в 2018 году. Демон Кроули и ангел Азирафель, успев
привыкнуть к жизни на Земле, стремятся предотвратить пришествие антихриста и
заодно финальную битву между Раем и Адом.
Только
у Терри Пратчетта и Нила Геймана могла получиться настолько забавная история о
конце света. И если вы не читали еще работ этих писателей, то в этой истории
можно познакомиться сразу с двумя* и сделать выводы о том, нравится вам их творчество
или нет.
*Терри
Пратчетт – один из самых популярных
английских авторов. Его книги выходят многомиллионными тиражами. И без
придуманного им «Плоского мира» жанр фэнтези был бы другим. Тем, кто любит
глубокую, ироническую и при этом мудрую и злободневную фантастику, следует познакомиться
с творчеством этого автора.
*Нил
Гейман – известный английский писатель, пишущий преимущественно в жанре
фантастики и фэнтези, а также автор сценариев для кинофильмов, графических
романов и телешоу. Один из самых востребованных авторов в мире, прозванный
журналистами «темным сказочником». Писатель славится искусством удивлять
неожиданными поворотами сюжета, очаровывать оригинальными мирами и прекрасно
прописанными персонажами.
Приятного просмотра и чтения!
Источники:
https://www.yakaboo.ua/ua/blagie-znamenija-1910211.html
https://readrate.com/rus/news/poryadok-chteniya-chuzhestranka-diany-gebldon
Вам доводилося куштувати шоколад із чилі, де солодкий
смак поєднуються з гіркотою? Саме його нагадує життя 17-річної Лінки, яка щойно
вступила до омріяного ліцею. Вона відшукала давно втрачену сестру й нарешті
розібралася у своїх почуттях до Адріана. Проте не все так рожево. На навчання
Лінці доведеться заробляти, мама не в стані сплатити за дорогий приватний
ліцей, стосунки з сестрою теж не ідеальні. А коханий їде навчатися до Лондона.
Лінка живе в очікуванні Різдва, бо тоді Адріан має
приїхати до Польщі. Проте на неї чекає неприємний сюрприз. Що ж, може, кохання
не завжди мусить бути солодким, як молочний шоколад? Може, воно нагадує шоколад
із чилі?
Если
не спать под открытым небом, не прыгать по поездам и не делать, что хочется,
остается одно: с сотней других пациентов сидеть перед миленьким телевизором в
шизарне и "находиться под присмотром"...
Джек
Керуак "Бродяги Дхармы"
Джек Керуак дал голос целому поколению в
литературе, за свою короткую жизнь успел написать около 20 книг прозы и поэзии
и стать самым известным и противоречивым автором своего времени.
Одни клеймили его за ниспровержение устоев,
другие считали классиком современной литературы.
Именно роман "В дороге" принес Керуаку
всемирную славу.
Первый редактор книги говорил, что более
странной рукописи ему не приносили никогда... Это был рассказ о судьбе и боли
целого поколения.
И главный герой романа, Дин Мориарти, до сих пор
едет на своем дребезжащем "мустанге" по дороге, которая не кончится
никогда.🚗
А как вы относитесь к творчеству этого писателя?
14 січня відзначається свято Нового року за
старим стилем та День Василя.
Василь Великий - архієпископ Кесарій
Каппадокійський - народився в 330 році в Кесарії. Його родина була дуже відомою
та щиро відданою християнський вірі.
Василь був читцем у церкві, а потім роздав усе
своє майно біднякам і започаткував обитель для ченців.Василь Великий написав
збірник правил праведного життя. Цей святий отець за своє життя зробив дуже
багато для віруючих людей, зокрема допомагав їм не втратити віру, закликав до
терпіння, смирення та мужності. Також Василь Великий заснував два монастирі -
жіночий та чоловічий, утримував богадільні та будинки для прочан. Його життя -
справжній зразок для наслідування.
Щодо народних традицій цього дня, то головне
дійство - це посівання. Головна людина сьогодні - перший посівальник, який
приносить щастя до оселі. Дівчата у цей день не посівають, адже відповідно до
народних уявлень, вони щастя не приносять.
Народна традиція велить посівати спочатку у
рідній оселі, а потім іти до чужих людей:
- На здоров'я, на щастя, на Новий рік, щоб усе
родило краще, ніж торік, - жито, пшениця, усяка пашниця...Дай Боже!
Прослухавши посівальну пісеньку, люди дякували й
обдаровували посівальника грішми та солодощами.
З прийдешнім Вас!
Щедрий вечір уособлює залишок дохристиянського
звичаю, що за християнським календарем збігається з Днем преподобної Меланії.
У цей день люди не працювали і не їли аж до
самої вечері, до якої, крім куті й узвару, готували смажену рибу, вареники з
капустою, гречані млинці з олією.
Також у цей вечір щедрують. А для дівчат одна з
найважливіших справ цього вечора - поворожити. Здебільшого ворожать так само,
як і на Андрія.
У цілому ця ніч сповнена магічних дій,
спрямованих на розгадування майбутнього, забезпечення родинного добробуту та
щастя на весь наступний рік.
Народні повір'я стверджують, що цими святковими
днями небеса відкриті для людської молитви - можна просити в Бога про найпотаємніше.
Зизирнемо у минуле разом
з нашою міні-колекцією святкових листівок:)
На деяких з них є інформація про рік видання та
автора ілюстрації:
1. Листівка шле нам привіт з 1976 року. Автор
ілюстрації - В. Зарубін.
2. 2 та 3 слайд- вітання з 1984 року. Художник -
Л. Манілова.
3. 1976 рік, художник - В. Зарубін.
4. 1992 рік, художник - В.
Зарубін.
5. 1980 рік, художник - Л. Матяш.
6. 1988 рік, художник - О. Макарова.
7. 1984 рік, художник - Г. Купріянова.
8. 1985 рік, художник - І. Лобова.
9.1996 рік, художник - М. Кацарова.
1
Новорічне
свято
320
років від дня народження Василя Григоровича Григоровича-Барського (1701–1747),
українського вченого-орієнталіста, дослідника архітектури, мандрівника,
письменника
Дату
народження подано за Українською літературною енциклопедією (далі – УЛЕ), ЕІУ;
за іншими даними народився 12.01.1701 р., 01.01.1702 р.
240
років від дня народження Павла Йосиповича Ярковського (1781–1845), українського
бібліолога, бібліотекознавця, книгознавця, бібліографознавця, бібліографа,
мовознавця, педагога
Дату
народження подано за Енциклопедією Київського національного університету імені
Тараса Шевченка; в усіх енциклопедичних виданнях подано тільки рік народження.
160
років від дня народження Юхима Федоровича Карського (1861–1931), білоруського
філолога-славіста, етнографа, фольклориста, мовознавця, автора праць з
українського мовознавства, палеографії, етнографії
125
років від дня народження Василя Ілліча Касіяна (1896–1976), українського графіка,
мистецтвознавця, педагога, громадського діяча
120
років від дня народження Хаді Такташа [справж. – Мухамметхаді Хайруллович
Такташов (1901–1931)], татарського поета, драматурга, дитячого письменника
2
200
років від дня народження Платона Федоровича Симиренка (1821–1863), українського
промисловця-цукрозаводчика, одного із засновників раціонального садівництва в
Україні
180
років від дня народження Костянтина Петровича Михальчука (1841–1914),
українського мовознавця, етнографа, публіциста, громадського діяча
180
років від дня народження Тадея Розеславовича Рильського (1841–1902),
українського етнографа, публіциста, освітнього та громадсько-культурного діяча
125
років від дня народження Дзиґи Вертова [справж. – Давид Абельович Кауфман,
також відомий як Денис Аркадійович та Денис Абрамович (1896–1954)],
українського та російського кінорежисера, сценариста, одного із засновників і
теоретиків документального кіно
3
220
років від дня народження Ернста Карловича Гофмана (1801–1871), російського
геолога, мінералога, географа, мандрівника, професора Університету Св.
Володимира (1837–1842), який здійснив наукові експедиції до різних районів
Київської, Подільської, Херсонської та Таврійської губерній Дату народження
подано за УРЕ, Большой Советской Энциклопедией (далі – БСЭ),
інтернет-ресурсами; за іншими даними народився 08.01.1801 р., 20.01.1801 р.
130
років від дня народження Степана Шаха [псевдонім – Степан Перський
(1891–1978)], українського педагога, просвітнього та громадського діяча
110
років від дня народження Михайла Давидовича Бернштейна (1911–2002),
українського літературознавця, критика
4
Всесвітній
день азбуки Брайля
Відзначається
щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН А/RES/73/161
140
років від дня народження Георгія Андрійовича Бакланова [справж. – Альфонс-Ґеорґ
Баккіс (1881–1938)], українського та російського оперного співака
130
років від дня народження Павла Миколайовича Першина (1891–1970), українського
та російського економіста-аграрника
5
100
років від дня народження Фрідріха Дюрренматта (1921–1990), швейцарського
письменника, критика, драматурга
100
років від дня народження Данила Даниловича Федоряченка (1921–2016),
українського актора, театрального діяча
90
років від дня народження Луїса Хуана Гойтісоло [Гойтісоло-Гай (1931–2017)],
іспанського письменника, публіциста, поета, критика, журналіста, кіносценариста
Дату
народження подано за УРЕ, Encyclopædia Britannica; за іншими даними народився
06.01.1931 р.
80
років від дня народження Володимира Павловича Шевченка (1941), українського
вченого-механіка, педагога, громадського діяча, Почесного громадянина м.
Донецька (2000), Героя України (2006)
6
Святвечір.
Багата кутя
425
років від дня народження Богдана (Богдана-Зиновія) Михайловича Хмельницького
(бл. 1596–1657), українського військового, політичного та державного діяча,
творця Української козацької держави, очільника Гетьманщини (1648–1657)
130
років від дня народження Василя Миколайовича Свєчникова (1891–1981),
українського вченого в галузі металознавства
125
років від дня народження Івана Бабія (1896–1945), українського живописця,
рисувальника