Страницы

вторник, 24 ноября 2020 г.

Тема Голодомору в літературі, кіно та мистецтві

 

Я бачив сам оту зловісну пору

І пухлих, і померлих на шляхах.

І досі ще стоять мені в очах

А кажеш – не було Голодомору?

Дмитро Білоус

 

Пропонуємо вашій увазі невеличкий перелік-рекомендацію літературних творів, фільмів та творів образотворчого мистецтва, що присвячені насильницькій колективізації та Голодомору 1932-1933 років:

 

Література

- Василь Барка «Жовтий князь»

- Олесь Гончар, повість «Стокозове поле»

- Анатолій Дімаров «І будуть люди»

- Микола Руденко, поема «Хрест»

- Улас Самчук «Марія»

- Светлана Талан «Расколотое небо»

- Борис Хандрос «Смертні листи»

- Борис Харчук «Волинь»

Кіно

-«33-й. Свідчення очевидців», 1989

Режисер Микола Лактіонов-Стезенко. Перший документальний фільм на Тему Голодомору 1932-1933 рр.

- «Ой, горе, це ж гості до мене», 1989

Документальна стрічка Павла Фаренюка.

- «Голод-зз», 1991

Режисер Олесь Янчук. Кінострічка за мотивами твору Василя Барки «Жовтий князь».

- «Жорна»,2008

Документальна стрічка журналістки Ганни Гін. У стрічці зібрані спогади жителів Харківщини, які пережили Голодомор.

- «Живі», 2008

Документальна стрічка Сергія Буковського.

- «Оккупация-Голодомор», 2012

Документальна програма грузинського інтернет-каналу «ПИК». Інтерв’ю з українськими дослідниками Голодомору – Юрієм Шаповалом, Станіславом Кульчицьким, Левком Лук’яненком та інш.

- «Великий голод», 2005

Документальний фільм журналіста ТСН Едуарда Лозового.

 

Образотворче мистецтво

 

- Казимир Малевич «Де серп і молот, там смерть і голод», «Червона постать»; «Мужик, домовина, кінь» та ін.

На малюнку олівцем, «Де серп і молот, там смерть і голод» (цитата з популярної у 1920-30-х роках народної пісні), зображені три фігури, риси обличчя у яких замінені на серп і молот, хрест, труну. Багато з «селянських» картин Малевича містять у собі завуальовані повідомлення, як наприклад, відсутність облич, рук. На картині «Поневолена Україна» зображені безрукі та безликі постаті, які звинувачували владу у винищенні селянства. «Людина, що біжить» – образ присвячений Голодомору 1933 року.

Майже всі картини художника цього періоду були неправильно датовані. Як пояснює мистецтвознавець Олександра Шатських, полотна спеціально були датовані більш раннім часом, оскільки являються картинами протесту.

- Софія Налепінська-Бойчук «Голодні діти»

Софія Налепинська-Бойчук (1884 - 1937) – видатна українська граверка, професорка КХІ, одна з засновниць української школи гравюри. З 1922 року майстриня очолила ксилографічну майстерню Київського інституту пластичних мистецтв, а згодом (1925-1929) стала професоркою перейменованого на КХІ закладу. У колекції NAMU зберігається 95 творів мисткині, це переважно станкові дереворити, а також ілюстрації до «Кобзаря» Тараса Шевченка. Сюжети її станкових гравюр були гостро-соціальними, переважно на селянську тематику: «Голод» (1927), «Не дамо куркулям згноїти зерно» тощо. Софію Налепинську-Бойчук спіткала жахлива доля. У 1937 р. її засудили до смертної кари і розстріляли.

Комментариев нет:

Отправить комментарий