Цікаві факти з історії розвитку фізичної культури і спорту в Україні

Фізкультура і спорт – невід’ємна частина національної культури і здоров’я. Фізичні вправи здавна були звичними в побуті українського народу. Святкові народні ігри, їзда верхи, кулачні бої, плавання, біг, веслування, підняття ваги мали величезну популярність. Свого часу саме з них виросла система фізичної підготовки запорізьких козаків, які вирізнялися неабиякою силою, влучністю та витривалістю…

13 вересня наша держава відзначає День фізичної культури і спорту в Україні. Тож пропонуємо вашій увазі цікаві факти з історії розвитку цієї галузі:

З кінця ХІХ ст. в Україні поширилися європейські види спорту, насамперед футбол, створювалися спортивні гуртки та об’єднання, культивувалися окремі види спорту.  Так, у 1855 році до програми навчальних закладів Києва були введені заняття з гімнастики, а в 1859 році організована фехтувально-гімнастична школа.

Зимові спортивні ігри початку ХХ століття

На початку ХХ ст. в Києві вже існували: Київське скакове товариство, Київське атлетичне товариство, Шахове товариство, Товариство любителів голубиного спорту, Київське товариство велисопедистів-аматорів, яхт-клуб, клуби автомобілістів, аматорів рисистого бігу, туризм та повітроплавання, Київський гурток парусників, а також гуртки «Спорт» і «Сокіл».

За переписом 1908 року, в Україні налічувалося 196 спортивних об’єднань, де займалося спортом 8 тис. людей.

Першу золоту нагороду міжнародного рівня здобув фундатор вітчизняного фехтування П.А. Заковорот, перемігши на змаганнях у Будапешті, а через рік він завоював Велику золоту медаль на змаганнях, які проводилися на Всесвітній виставці в Парижі.

Т. Клімов та П. Заковорот

Гордістю України став Іван Піддубний. 40 років він виступав як атлет-гирьовик і борець (російська боротьба на поясах) і здобув, окрім численних нагород, світове визнання як «чемпіон чемпіонів».

Участь українців у світовому олімпійському русі започаткована ще в 1884 році. Тоді українець, 56-річний генерал Олексій Бутовський, уродженець с. П’ятиборець на Полтавщині, став одним із фундаторів олімпійського руху. 

Він перебував у складі Міжнародного олімпійського комітету (МОК) з 1894 до 1900 рок. Тільки століття по тому (1994) іще один українець, всесвітньо відомий спринтер Валерій Борзов знов посів цю почесну посаду.

В 1913 році в Києві було проведено першу всеросійську олімпіаду, яка була присвячена 300-річчю царювання родини Романових. З цієї нагоди вперше в Російській імперії було споруджено стадіон спеціально для спортивних змагань: з біговими доріжками, велотреком і трибунами на 5 тис. уболівальників. До програми олімпіади входили: легка атлетика, марафонський біг, футбол, боротьба, підняття гир, фехтування, плавання, гімнастика, кінні змагання, вело- і мотогонки за маршрутом Київ-Чернігів-Київ. 37 призових місць з 83 здобули українці на цих змаганнях, а киянка Н. Попова встановила рекорд світу з бігу на 100 метрів (13,1 секунди).

З 1921 року почали проводитися Всеукраїнські спартакіади, переможці яких брали участь  у Всесоюзних спартакіадах. Так, на спартакіаді 1928 року, на якій проводилися змагання з 22 видів спорту, збірна команда Української РСР посіла друге місце.

Найвідомішими спортсменами довоєнного часу стали гімнасти  А. Ібдулаєва,  Є. Бокова, Т. Демиденко, М. Дмитрієв, важкоатлети Г. Попов, Я. Куценко, легкоатлети Г. Раєвський, В. Калина, З. Синицька, К. Адаменко; плавці Т. Литвинова, В. Фурманюк.

У роки Великої Вітчизняної війни відомі майстри спорту зі зброєю в руках відстоювали право українців на мирне життя. Багаторазовий чемпіон з велоспорту Юрій Гаммерштедт брав участь у відомій нічній атаці Зеєловських висот і штурмував Берлін. За воєнні роки він змінив 6 танків, а 1950 рок посів звання чемпіона СРСР із велоспорту (шосе).

В історію українського спорту ввійшов легендарний «Матч смерті». Футболісти, які з різних обставин залишилися в окупованому Києві, перемогли в серії матчів команд німців «Flarolf».   У 1965 році ті з гравців, що залишилися живими, були нагороджені медалями «За бойові заслуги», а пам'ять розстріляних  концтаборі М. Трусевича, О. Клименка, М. Коротких була вшанована посмертно медалями «За відвагу».

У повоєнні роки, щойно почало відроджуватися мирне життя,  вересні 1945 рок була проведена українська спартакіада за участю представників усіх областей України.

За рівнем спортивних результатів останніх 40 років Україна входить до чільної двадцятки країн, які найбільш успішно виступали на світовому рівні.

18 разів піднімалася на вищу сходинку олімпійського п’єдесталу Лариса Латиніна – одна з найвидатніших гімнасток ХХ століття. Вона брала участь у трьох Олімпіадах (1956, 1960, 1964) і встановила й досі ніким не подоланий рекорд щодо кількості золотих медалей серед усіх спортсменів світу.

Видатний гімнаст Борис Шахлін протягом 18 років виборював золоті олімпійські медалі.

19 світових рекордів установив найсильніший запорізький важкоатлет Леонід Жаботинський.

Вихованець луганської та донецької шкіл легкої атлетики, перший майстер спорту незалежної України Сергій Бубка дев’ять разів виборював золото на чемпіонах світу. Він став олімпійським чемпіоном, встановив 35 світових рекордів у стрибках з жердиною (6 м. 14 см), за що був удостоєний звання «Кращий атлет світу» і нагороджений почесним орденом МОК.

Орденом Ярослава Мудрого в 2001 році нагороджено Руслана Пономарьова з Краматорська. Наймолодший (16 років) в історії шахів гросмейстер  18 років став чемпіоном світу.

Незалежна Україна – спортивна держава. Її спортсмени беруть участь  майже в усіх міжнародних змаганнях і досягають значних успіхів. У 1993 році Національний Олімпійський  комітет України та федерації окремих видів спорту стали повноправними членами міжнародних спортивних організацій.

У 1994 році країна  вперше в своїй історії взяла участь  зимових олімпійських іграх  Лілліхаммері (Норвегія) як суверенна держава. Першою олімпійською чемпіонкою від незалежної України стала Оксана Баюл – переможниця в одиночному фігурному катанні.

Через два роки на літній Олімпіаді в Атланті (США) українська команда посіла почесне 9 місце серед 197 країн-учасників і виборола 23 медалі. Величезного успіх досягла харків’янка  Яна Клочкова. Вона здобула дві золоті медалі з комплексного  плавання на дистанціях 200 та 400 м (світовий рекорд) і срібну – на дистанції 800 м.

Тож нам є чим пишатися! Давайте будемо сподіватися, що українські спортсмени будуть і надалі підкорювати спортивний Олімп і радувати своїх співвітчизників перемогами!

 Зі святом, друзі! І не забувайте, що спортивні вправи корисні як для фізичного, так і для психологічного здоров’я! На все добре! Будьте здорові!