Україна в цікавих фактах: бібліотеки та книгарні

Шановні читачі, напередодні Всеукраїнського дня бібліотек пропонуємо вам дізнатися історію появи бібліотек та книгарень у нашій державі. Сподіваємось, вас зацікавить ця тема:

 Першим бібліофілом вважається князь Ярослав Мудрий, який княжив на Київській Русі у 1019-1054 рр. Він славився любов’ю до книг, збирав їх. Книги, доставлені з Греції та Болгарії, при князівському дворі перекладалися і переписувалися. У літописі зазначається, що він «насея книжными словесы сердца верных людей».  Книголюбами були його сини Святослав і Всеволод, онуки (Володимир Мономах) і правнуки (Роман Смоленський).

Перша відома на Русі бібліотека, правильніше книгосховище, про яке згадує літопис 1037 р., була заснована при митрополії у Києві, при Софіївському соборі князем Ярославом Мудрим. Ця важлива культурно-історична подія свідчила про нагромадження на той час значної кількості книг. Тут збирали, головним чином, літургійні книжки, необхідні при відкритті нових єпископій та побудові храмів, були й книжки для світського читання, різні державні документи: договори, князівські грамоти тощо. На думку дослідників,  бібліотека налічувала понад 950 томів.

Найстарішою з діючих бібліотек можна вважати Наукову бібліотеку Львівського університету, засновану у 1608 р. при колегії єзуїтів.

Перша публічна бібліотека в Україні відкрилась  в Одесі 1830 р. Це була приватна платна «бібліотека читання» при книгарні одеського книгопродавця Клочкова. Він випустив у 1890 р. «Роспись росийским книгам, ландкартам, планам, эстампам, портретам и нотам в Одессе в книжном магазине и библиотеке чтения Н.А. Клочкова», яка включала близько 1000 книг, їх можна було одержати під грошову заставу в бібліотеці або купити в книгарні.

Найбільша бібліотека в Україні – Національна  бібліотека ім. В. І. Вернадського.  Це одне з найбільших бібліотечних сховищ в світі – 15 млн одиниць зберігання, численні довідкові відділи, читальні зали тощо.

Найдавніший книгообмін було здійснено у 1850 р. першою в Києві  публічною бібліотекою комерційного характеру київського книгопродавця П.П. Должикова. Її власник надсилав до Львова видатному західноукраїнському діячеві того часу Я. Головацькому твори російських і українських письменників і одержував натомість західноукраїнські видання.

Найдавніший засіб для боротьби з книгокрадами. Колись у бібліотеках західної Європи найцінніші книги приковувались до своїх місць ланцюгами. Та одним із найцікавіших був засіб, який широко практикувався в Україні. На полях книги чи на початку її писалося міцне закляття або лайко до того, хто захотів би книжку привласнити. Ось зразки таких записів: «Хто хотів би цю книжку віддалити з цього місця, той буде мати зі мною справу перед божим судом», «Хай ця книга перебуває в цій церкві вічно, а хто її візьме, хай буде проклятий, хай буде засуджений на невгасимий вогонь і хай точить його невсипущий черв’як». На одному рукописі  XVIII ст. стояв навіть такий двовірш: «Хто мав сю книгу вкрасти, тому сім літ свиней пасти».

Книгарні

Першим фаховим продавцем книжкової продукції вважається друкар М. Сльозка. За старих часів, тобто в XVII- XVIII ст. , книги продавалися насамперед у друкарнях. М. Сльозка винайшов нову форму розповсюдження друкованого слова: продавав видання Львівського братства, роз’їжджаючи по ярмарках.

Найстарішою книгарнею, де продавалися українські книжки, може вважатися та, яку відкрили в Москві у 1672 р. друкарські майстри Києво-Печерської лаври Т. Кушка та О. Мушин. У самій Києво-Печерській лаврі  у XVIII ст. відкрилася книжкова крамничка, і лавра переслідувала тих, хто продавав книги на базарах без її відома.

Перші нерозпродані книжки. У 1972 р. київські міщани разом з лаврськими друкарнями організували у Москві  книжкову крамницю, в якій велась жвава торгівля київськими та львівськими книгами. Книги, призначені для продажу, старанно обліковували, у 1672 р. було складено список нерозпроданих книг, до якого ввійшли понад 20 назв загальною кількістю близько 300 примірників. Це були церковно-слов’янські та польські букварі, богослужебна література, українські і польські видання творів Л. Барановича, І. Галятоського та ін.

Перший каталог української книги, виданий з книготоргівельною метою, з’явився у 1833 р. у Києві. Його надрукував комісіонер Київського університету І. Дінтер під назвою «Южнорусский книжный магазин И.И. Динтера. Каталог малорусских книг».

Першим букіністом в Україні можна вважати київського торговця Гарбуза, крамниця яго відкрилась на Подолі у XVIII ст. Він скуповував і продавав пошарпані, старі і старовинні видання, а покупцями в нього були професори і студенти Київської академії.

Далі буде…

Джерело:

Україна в цікавих фактах: Книга рекордів України / Упоряд. Г.О. Маценко. – Львів: Слово, 1992. – 160 с.