Дзвони зраненої пам'яті...

Брати мої, що впали у двобою,

Коли війни котилася гроза,

Літа стоять над вами із журбою,

Пливе у вічність матерів сльоза

І теплих уст не вкриє тепла згадка,

Гаряче серце виточило кров,

Передали ви внукам і нащадкам

Лиш імена й земну свою любов.

То ваші руки зводяться уперті,

То ваші очі кличуть ув імлі.

Хто за свободу вийшов проти смерті,

Тому немає смерті на землі!..

А. Малишко «Рєквієм»

Перемога в Другій світовій війні, на вівтар якої було віддано більше 27 мільйонів людських життів колишнього СРСР, стала символом незламності народного духу, вона відіграла визначальну роль у світовій історії людства і вплинула на долю населення усієї земної кулі. Як вияв величезної народної шани до безсмертних героїв Другої Світової війни, до безвинно убієнних жертв, на їхніх могилах та на їх честь споруджено пам’ятники та обеліски, монументи і меморіали у багатьох країнах світу. І кожен з них, через десятиліття, оголяючи велику драму тієї війни, немовби голосом полеглих закликає нас не забувати про їх саможертовність, їх подвиг та відвагу.  

В Україні монументальне увічнення героїчних і трагічних подій нашого минулого стало однією з найважливіших форм збереження пам’яті про загиблих у тій жорстокій війні.  Лише у Запорізькій області у граніті і бронзі, у мармурі і металі понад 750 пам’ятників. Вони увічнюють пам'ять про наших земляків: понад 130 тисяч їх не повернулися з війни; близько 70 тисяч мирних громадян були закатовані в концтаборах і газових душегубках в період гітліровської окупації; 160 тисяч юнаків та дівчат були насильно вивезені на каторжні роботи до Німеччини, значна частина з них загинула у фашистський неволі. Більшість меморіалів зведені на братських похованнях радянських воїнів, що захищали і визволяли територію області, понад 100 тисяч полягло їх на запорізькій землі.

Запоріжжя

Відважно билися на фронтах Другої Світової тисячі запорожців. Багато з них були відзначені високими бойовими нагородами, а 66 стали Героями Радянського Союзу. Майже 17 тисяч городян не повернулися з війни.

Вдячні запорожці свято шанують пам’ять про тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність Батьківщини.  В місті встановлено понад 60 меморіальних споруд на честь загиблих радянський воїнів визволителів і воїнів-земляків, підпільників і партизан, відомих і безіменних, військовополонених і цивільних громадян – жертв фашистського терору.

Алея Слави

Парк Алея Слави був відкритий в 1965 році на честь 20-ої річниці Перемоги, як данина пам’яті командному і особовому складу військових частин та з’єднань Південно-Західного фронту, які звільняли місто від фашистської окупації 14 жовтня 1943 року. В самому центрі Запоріжжя був розбитий парк, а героїв війни запросили посадити в цьому парку на алеї своє дерево. Так і було висаджено 35 дубів, що формують сучасну Алею Слави. На Алеї Слави встановлено пам’ятник воїнам-захисникам.

На головній селі монументу увіковічено подвиг запоріжця Олексія Гордійовича Ерьоменко, який загинув 12 липня 1942 року на луганщині. Його образ став широко відомим світовій громадськості із фотознімка фронтового кореспондента газети «Правда» М. Альперта «Комбат».

Автори – скульптор І. Носенко, архітектор В. Шинкарьов.

Монумент «Переправа»

Монумент встановлений у 1968 році на честь воїнів 60-ї гвардійської і 333-ї стрілецьких дивізій 3-го Українського фронту. У листопаді 1943 року вони форсували Дніпро у районі сіл Канівське-Розумівка-нижня Хортиця і захопили плацдарм на його правому березі, забезпечивши таким чином успіх наступаючим радянським військам.

Автори – скульптори А. Бакальчук, Б. Рапопорт, М. Худас, архітектор Ю.Єгоров, конструктор Ю. Лущинський.

Меморіальний ансамбль «Скорботна мати»

Споруджений у  1975 році. Тут у братському похованні, знайшли свій вічний спокій близько 1500 радянський воїнів, що загинули у боях за Запоріжжя у 1941-1943 роках.

Автори – скульптор В. Дубінін.

Меморіал «Жертвам фашизму»

Тут поховано 36 тисяч мирних громадян, закатованих фашистами в період окупації 1941 1943 років.

Автори – скульптор Б. Рапопорт, архітектор Ю. Бірюков.

Пам’ятник радянським військовополоненим закатованим фашистами у концентраційному таборі, який діяв у 1941-1943 роках на правобережжі Запоріжжя (нині Хортицький район).

Автори – скульптор Ф. Зайцев, Б. Чак, архітектор Т. Аніщенко.

Пам’ятник підпільникам групи під керівництвом М. Гончара, що діяла на «Запорожсталі» у 1942-1943 роках. Більшість патріотів були заарештовані гестапівцями і жорстоко закатовані. Автори – скульптори В. Вялий, А. Дикий.

Бердянськ

Відважно билися з ворогом берданці на всіх фронтах війни. Високого звання Героя Радянського Союзу були удостоєні Е.М. Руднєва, О.К. Руденко, Д.Г. Чубарь, І.С. Якименко, М.М. Тищенко, сотні нагороджено орденами і медалями. Пам'ять про полеглих воїнів визволителів, які не повернулися з війни, та жертв фашистської окупації безсмертна. Іменами героїв названі вулиці міста, а меморіали і пам’ятні місця, пов’язані з війною, оточені постійним піклуванням вдячних бердянців.

Могила невідомого солдата та меморіальна стіна на честь воїнів-земляків.

Автори – Є. Спірідонов, М. Клименко, В. Курбатов, Є. Юрчук, А. Алексанров, конструктор Ю. Подашко.

Пам’ятник морякам Азовської військової флотилії, які брали участь у звільнені міста від німецько-фашистської окупації у вересні 1943 року. Автори – архітектор Н. Леонтьєв, конструктор Л. Христов. 

Обеліск, увінчаний п’ятикутною зіркою, встановлений у Мерликовій балці міста, на братській могилі жертв фашизму. Тут 19 жовтня 1941 року фашисти закатували більше 800 мирних жителів міста.

Мелітополь

Городяни свято шанують паяють воїнів-визволителів та майже 9 тисяч мелітопольців, які загинули у війні, відстоюючи честь, свободу і незалежність своєї країни.

Братський меморіал на честь радянських воїнів, які загинули 23 жовтня 1943 року в боях за визволення міста.

 На гранітному постаменті  танк Т-70, екіпаж якого під командуванням гвардії молодшого лейтенанта С. Гаврюшова одним із перших увірвався в місто.

Автори – скульптори М. Грицюк, Ю. Сенкевич, А. Фуженок; архітектори – А. Сніцарьов, О. Стукалов.

Монумент героям-підпільникам, які боролися з ворогом і загинули у період окупації 1941-1943 років. Автор – скульптор Б. Явич.

Токмак

За мужність і героїзм, виявлені при визволенні Токмаччини, 31 воїн був удостоєний звання Героя Радяского Союзу. Зразки звитяги і самовідданості виявили токмачани в боях за Батьківщину, майже 6 тисяч з них нагороджені бойовими орденами і медалями, а троє найвідважніших:  О.М. Кот, П.І. Матюх та І.В. Ткаченко – стали Героями Радянського Союзу.

Пам’ять про полеглих у війні увічнена на меморіалі «Загиблим Токмачанам» та в інших 13 пам’ятниках на братських могилах захисників та визволителів міста.

Скульптурна група «Прощання». Автори – скульптор О. Башкатов, архітектор Ю. Бірюков.

Пам’ятник «Солдат у вибуху» воїнам-розвідникам, які першими увійшли в місто у вересні 1943 року і загинули на його околиці. В п’яти братських могилах поховано 90 радянських воїнів. Автор – скульптор І. Носенко.

Енергодар

Енергодарівська земля щедро зрошена кров’ю радянських воїнів. Тут у листопаді 1943 – лютому 1944 років точилися кровопролитні бої за Нікопольський плацдарм, в яких загинуло понад 10 тисяч бійців і командирів Червоної Армії. На території міста знаходиться одне військове поховання. На братській могилі 31 воїна 59-ї гвардійської стрілецької дивізії, які загинули в бою за селище Заповітне Кам’янсько-Дніпровського району 12 жовтня 1943 року і перепоховані 9 травня 1989 року в Енергодарі, височить монументальна стела і палає Вічний вогонь людської пам’яті і скорботи. Імена 29 з них поки що не встановлені…

 Сюди часто приходять городяни вклонитися праху загиблих і покласти квіти до підніжжя пам’ятника.

Бердянський район

Звитяжно билися з ворогом на фронтах війно уродженці району. 4270 фронтовиків віддали своє життя у битвах за батьківщину. Мужність  відвага живих і мертвих захисників була відзначена високими бойовими  нагородами. Чотири з них стали Героями Радянського Союзу: О.П. Кулик, П.Б. Лактіонов, М.С. Потапенко, М.С. Шамрай. Їх імена носять вулиці, культурно-освітні заклади і навіть океанські лайнери.

Віддаючи данину пам’яті, вдячні берданці на братських похованнях воїнів-визволителів та на честь земляків, звели пам’ятники та меморіали.

Село Осипенко. Меморіальний комплекс на честь 504 воїнів-односельчан, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Тут же братське поховання 26 воїнів за визволення села у вересні 1943 року. Автор – скульптор П. Коломенський.  

Селище Андріївка. Меморіал на честь 767 воїнів-земляків, які не повернулися в Великої Вітчизняної війни.

Село Червоне Поле. Пам’ятник на братській могилі воїнів-визволителів, загиблих у вересні 1943 року, та на честь 83-х односельчан, що не повернулися з війни. Серед них і герой Радянського Союзу О.П. Кулик, який загинув смертю хоробрих у Східній Прусії.

Село Новопетрівка. Меморіал на честь 318 воїнів-односельчан, які загинули у роки Другої світової. Автор – скульптор П. Чаговець.

Село Скельки, Василівського району Запорізької області.

Меморіал на братській могилі 303-х гвардійців стрілецької дивізії, що загинули у жовтні 1943 року, визволяючи село, та на честь 275-ти земляків, полеглих на фронтах Другої світової.

Місто Вільнянськ Вільнянського району Запорізької області

Пам’ятник воїнам 25-го танкового корпусу, які у лютому 1943 року здійснили легендарний рейд по тилам фашистських військ.

Село Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області. Меморіальна стіна «Живі – пам’ятайте» на братській могилі 14 тисячам мирних громадян Мелітопольщини, які були закатовані гітлерівцями в період окупації 1941-1943 років. Автори – скульптори В. В’ялий і А. Дикий, архітектор Є. Євстаф’єв.

Село Орлове Мелітопольського району. Пам’ятник на місці загибелі дітей-інвалідів спецінтернату, розстріляних фашистами у жовтні 1941 року. Автори – скульптор Б. Рапопорт, архітектор Ю. Бірюков.

Село Преображенка Оріхівського району Запорізької області. Обеліск на братській могилі 72-х радянських воїнів 4-ї гвардійської стрілецької дивізії, які полягли при визволенні села, та на честь 194-х односельчан, що загинули у роки війни. Автори – скульптор Б. Рапопорт, архітектор Ю. Єгоров.

На території Запорізького краю є ще багато обелісків і монументів, присвячених суровим подіям Другої світової. Дізнатися більше про них ви зможете з  книги «У пам’яті нащадків», яка є джерелом цієї публікації.

Хай нетлінна пам'ять про живих і померлих передається із покоління до покоління і вічно палає у серцях вдячних нащадків!

Джерело:

У пам’яті нащадків: ілюстрований збірник, присвячений увічненню пам’яті жертв Другої світової та локальних війн ХХ століття: Запорізька область. – Запоріжжя; Дике Поле, 2005. – 247 с.