Щорічно
в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів
проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою. Дати
початку та завершення акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний
ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту
прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно
від її статі, є порушенням прав людини.
Шістнадцятиденний
період кампанії охоплює наступні важливі дати:
25
листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок
1
грудня – Всесвітній день боротьби зі
СНІДом
2
грудня – Міжнародний день боротьби з рабством
3
грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями
5
грудня – Міжнародний день волонтера
6
грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі
9
грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією
10
грудня – Міжнародний день прав людини
Основними
завданнями акції є:
-
привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства
проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого
поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і
чоловіків;
-
активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів,
громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;
- проведення інформаційних кампаній з метою
підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім'ї,
жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства;
-
формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до
насильства.
Хотілося
б звернути ваш увагу на таку важливу проблему, як насильство над дітьми у сім’ї.
Лише уявіть:
- 68% жінок в Україні зазнають знущання в
сім'ї, 95% справ про розлучення порушуються в результаті домашнього насильства.
(Дослідження Інституту соціологічних досліджень НАН України).
- Щорічно понад 3 млн. дітей спостерігають
за насильством в сім'ї або є вимушеними їх учасниками.
- Діти скривджених матерів у 6 разів
частіше намагаються накласти на себе руки,50% їх схильні до зловживань
наркотиками та алкоголем.
Взагалі, проблема сімейного насильства
на сьогоднішній день є дуже гострою, і найбільш ганебне і недопустиме – насильство над дітьми.
Згідно статистичних даних, в Україні 44 % батьків не знають інших методів
виховання, крім тілесного покарання; 13 % школярів декларують, що вони зазнають
фізичного насильства від однолітків.
Ось яке визначення дає Міжнародне
товариство із запобігання
насильству над дітьми:
"Дії дорослого вважаються насильством над дитиною, якщо:
- дорослий б'є або лає дитину, бо в нього
(дорослого, а не дитини) виникли проблеми;
- дитина вчинила щось не так, виявила
зайву самовпевненість або сказала щось
недоречне, а дорослий її образив, принизив;
- дорослий не вислухав дитину;
- дитині не забезпечено реалізації
фізичних потреб (у їжі, одязі, гігієні, медичному обслуговуванні);
- дитина позбавлена можливостей реалізації
духовних потреб (в освіті, книгах, спілкуванні та розумінні);
- з дитини знущаються, ображають чи
принижують її;
дитиною маніпулюють для вирішення
власних проблем, отримання вигоди;
- дитині прищеплюють шкідливі звички,
знайомлять із негативними сторонами життя (алкоголь, тютюнопаління, наркотики,
порнографія).
Основним правовим
документом, що захищає дитину від жорстокої
поведінки, є Конвенція ООН «Про
права дитини», яка передбачає в своїх статтях захист від свавільної
поведінки, визначає права кожної дитини на рівень життя, необхідний для
фізичного, розумового, духовного розвитку, захист від сексуального домагання та
від інших форм жорстокої поведінки.
Згідно з Конвенцією про права дитини Україна у квітні
2001 року прийняла Закон про охорону дитинства. Питання захисту дітей від
насилля та жорстокості. Закріплені і в Конституції
України, і в Закон України «Про попередження насилля в сім'ї».
Але
скільки б не писалося законів все одно є тисячі випадків, коли над дітьми
знущаються дорослі. Наприклад закривають в клітках, темних підвалах, б'ють.
Найчастіше всього батьки самі викликають страх дітей перед фізичним чи
моральним насильством. Давайте дізнаємось про види насильства:
Види насильства
1. Психологічне насильство – насильство,
пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом
словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно
спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може
завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю (ст. 1 Закону України
"Про попередження насильства в сім’ї ”).
Види
психологічного насильства
Залякування
Використання свого росту, розмірів та
сили;
Навіювання страху за допомогою
розповідей, дій, поглядів;
Крики;
Жорстокість щодо інших істот.
Погрози
Кинути дитину;
Самогубства;
Заподіяти фізичної шкоди;
Заподіяти шкоду іншим людям,
тваринам,рослинам;
Розлюбити дитину;
Силами зла, що покарають дитину;
Використання громадських установ
Загроза покарання Богом, судом,
міліцією,школою, спецшколою, притулком, родичами та психіатричною лікарнею.
Ізоляція
Контролювання доступу дитини до інших
людей: бабусі(дідуся), однолітків, батька(матері), інших людей;
Заборона виходити з дому;
Контролювання спілкування дитини з
друзями, аж до перешкоджання спілкування за допомогою Інтернету;
Закривання дитини в коморі, сараї чи
туалеті;
Обмеження спілкування з дитиною.
Емоційне
насильство
Приниження;
Використання скарг;
Крики;
Непослідовність.
Використання дітей у конфліктах між
батьками;
«торгівельна» поведінка одного з
батьків щодо любові до дитини.
2. Фізичне насильство в сім’ї – умисне
нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що
може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи
психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності (ст. 1 Закону
України "Про попередження насильства в сім’ї ”).
Види фізичного
насильства
Жорстокі фізичні покарання, знущання, побиття:
Побиття;
Штовхання;
Спроби задушити;
Викручування рук.
Дитина є свідком знущань над іншими членами сім’ї:
- Батько б’є матір у присутності дітей;
- «Погану»
дитину фізично карають у присутності «хорошої» дитини;
- Дитина є свідком фізичних знущань над
іншою людиною, що не є
членом її родини.
Використання привілеїв дорослих:
Поводження з дітьми як з рабами чи
слугами;
Покарання, поводження, як з підлеглими;
Поводження як із своєю власністю.
3. Економічне насильство в сім’ї – умисне
позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, одягу та іншого майна
чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести
його до смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я (ст. 1
Закону України "Про попередження насильства в сім’ї ”).
Види економічного насильства
Незадоволення основних потреб дитини;
Відмова чи зволікання у виплаті
аліментів;
Повна відмова дитині в грошах;
Контролювання дитини за допомогою
грошей;
Протрачання сімейних грошей;
Відмова дитині у підтримці;
Використання дитини як засобу торгу при
розлученні;
Примушування дитини важко працювати.
4. Сексуальне насильство в сім’ї – протиправне
посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а
також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї
(ст. 1 Закону України "Про попередження насильства в сім’ї ”).
Ґвалтування;
Нав’язування сексуальних стосунків;
Покази порнографії;
Залучення дитини до виготовлення
порнографічного продукту.
Насильство несе дуже серйозні негативні
соціальні наслідки. Воно породжує терор, безладдя; відчуття відсутності
допомоги, невпевненості, безнадійності або безсилля; відчуття провини; відчуття
придушення волі; примари; відсутність самоповаги; настирливі спогади; напади
страхів, депресію; фобії, смуток; роздуми про самогубство; самозвинувачення;
втрату довіри; сумніви щодо віри в щось; наркотичну/алкогольну залежність; жагу
помсти.
Діти з сімей, у яких практикується насильство,
відчувають постійний психологічний дискомфорт, для них це справжня трагедія.
Діти переживають відчуття страху. Цей страх може проявлятися різним чином: від
занурення в себе та пасивності до насильницької поведінки. Мала дитина не може
знати, коли відбудеться наступний спалах насильства, де та наскільки сильним
він буде. В результаті, вразливість та відсутність контролю над ситуацією
призводять до проявів впертості у поведінці, відмови розмовляти та агресивних
вчинків.
Зазвичай цикли
насильства виглядають таким чином:
Знущання
Стосується будь-якого виду насильства (фізичного,
сексуального чи психологічного).
Розкаяння
Кривдник вибачається за вчинене;
Він обіцяє, що це ніколи не
повториться;
Він звинувачує жертву у провокуванні
своїх дій;
Він заперечує, що насильство взагалі
мало місце, або стверджує, що воно не було таким жахливим, як про це розповідає
жертва;
Насильник робить подарунок.
Обіцянки
Інцидент забуто;
Немає проявів насильства;
Деякі обіцянки, які давалися під час
примирення, виконуються;
Жертва сподівається, що насильства
більше не буде.
Передгроззя
Виникає відчуття напруги;
З'являються невеликі інциденти;
Припиняється спілкування;
Постраждала відчуває необхідність
заспокоїти насильника;
Напруга стає нестерпною.
Подібний цикл може повторюватися сотні
разів, якщо стосункам людей притаманне насильство. Кожний етап такого циклу має
різну тривалість, проте загалом весь цикл може займати від декількох годин до
року та більше. Важливо пам'ятати, що цей цикл властивий всім типам стосунків,
яким притаманне домашнє насильство. Іноді етапи примирення та заспокоєння з
часом зникають.
Запам’ятайте і зверніть увагу дітей:
якщо
ви, або ваші друзі підверглися насильству;
якщо
ви почуєте знову крик батьків і плач дітей яких б'ють;
якщо
ви бачите на дітях кровоподерки, свіжі шрами або навіть опіки;
якщо
ви помітили, що хтось з дітей особливо заляканий;
Вам
обов'язково потрібно звернутися до міліції або до вчителів, або до класного
керівника і все розповісти!
Пам’ятка
батькам
1.Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та
сім’я в якій народилася дитина. Завдання
обох батьків полягає в тому, що створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного
настрою та комфорту.
2.
Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а
душа її належить світові.
Сприймайте дитину як
особистість єдину, унікальну
і неповторну. Не виражайте часто
свого незадоволення, критики — це тільки породжує антагонізм в стосунках дітей і
батьків.
3. Давайте
дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.
4. Ніколи
не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.
5. Будьте
тактовними в стосунках з дітьми.
6. Давайте
приклад емоційного самоконтролю і витримки.
7. Показуйте приклад
позитивних дій та
вчинків дітям не
на словах, а в
конкретних справах.
8. Насильство
над дітьми — це протиприродній акт, який забороняється законом. Так, в
Сімейному кодексі сказано таке: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками
та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на
належне батьківське виховання».
9. Завжди
давайте дитині шанс на право бути кращою.
10.
Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як
ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим
рахунком, що таке життя.
11.
Хай ваша сім’я буде для дитини взірцем людяності, доброти, любові. І тоді нам
не треба буде наголошувати на правах дитини, бо їх ніхто не буде
порушувати, а обов’язки
батьків по стану
утримання і виховання
дітей будуть сприйматися не як
обтяжливий тягар, а як органічний прояв любові до дитини, підтримки в ній
людської гідності та самоповаги.
Поважати
право дітей жити в психологічно комфортному середовищі допоможе «Пам’ятка
дітям».
Пам’ятка
дітям
- Пам’ятайте, що насильство над вами, здійснене
вашими батьками, не є нормою життя.
Насилля — неприпустима річ у стосунках людей.
- У сім’ї ви маєте право на те, щоб до вас
ставилися з повагою, не ображали.
- Пам’ятайте необхідні правила безпеки: зокрема,
не варто тут же кидатися на допомогу, коли тато б’є маму, особливо коли він — з
небезпечними предметами в руках; ваше завдання — якомога швидше сховатися,
залишити домівку взагалі — на допомогу покличте дорослих, які краще знають, як
діяти за таких обставин.
- Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші
люди принижують вашу гідність.
- Поділіться
своїми проблемами з
учителем, класним керівником,
соціальним педагогом; зверніться до міліції.
- Не вірте у погрози з боку кривдників.
- Ви маєте право висловлювати і відстоювати свою
думку. Чітко і однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки
взагалі.
- Знайте, коли вас постійно контролюють,
принижують, примушують до чогось, використовують в спілкуванні з вами лайливі
слова — це насильство.
- Не вважайте, що ви заслужили на таке ставлення з
боку дорослих. Ніхто, в тому числі ваші батьки, рідні, не має права принижувати
вас, поводитися жорстоко стосовно дитини — це карається законом. В Сімейному
кодексі (ст. 150, ч. 7) написано:
«Забороняються фізичні покарання дітей батьками
та інші види
покарань які принижують людську
гідність. Дитина може подати позов до суду, до громадських організацій, якщо
виховання не належне».
- Навчіться розрізняти поняття «Добро» і «Зло».
Все, що принижує людську гідність — є зло, все, що звеличує гідність людини —
Добро. Дитина і насильство. Любов і жорстокість. Надія і відчай. Ми всі
інтуїтивно тягнемося до світлого в цьому світі.
Джерела:
Комментариев нет:
Отправить комментарий