12 грудня виповнюється 200 років від дня народження Гюстава Флобера - відомого французького письменника-романіста, одного з творців жанру сучасного роману.
Гюстав Флобер народився 12 грудня 1821 року в Руані. Його
батько був відомим лікарем, мати – представницею старовинного норманського
роду.
З дитинства Гюстав виявив інтерес до історії та літератури. Він
читав не тільки модних в ту пору романтиків, а й Сервантеса з Шекспіром. У 1840
році Флобера відправили в Париж вивчати право. За три роки навчання він не
подружився з правової премудрістю, зате потоваришував із письменником і
журналістом Дю Каном.
У 1843 році у Флобера було виявлено нервове захворювання,
схоже з епілепсією, і наказаний малоактивний спосіб життя. Коли в 1846 р. помер
його батько, Гюстав переїхав в маєток Круассе (знаходився біля Руана ) до
матері, і вся його подальша біографія була пов’язана з цим місцем. Флобер вів
замкнутий спосіб життя і виїжджав звідси порівняно надовго всього лише двічі за
життя, і в обох випадках його супутником був Максим Дюка, кращий друг.
Батьківський спадок дозволяв їм з матір’ю не думати про
хліб насущний, Флобер міг повністю віддатися літературній праці. Перші його
повісті – «Мемуари божевільного» (1838), «Ноябрь» (1842) – були складені в дусі
французького романтизму, але вже в першій редакції роману «Виховання почуттів»
(1843 -1845, залишилася неопублікованою) помітний перехід на реалістичні
позиції.
Він удосконалював свій стиль з граничною увагою,
відволікаючись лише на літературні бесіди з Мопассаном, братами Гонкурами,
Емілем Золя, Тургенєвим.
Першим опублікованим романом Флобера був роман «Пані Боварі» (1857). Його інтерес до форми роману, успішно реалізований в унікальній структурі «Пані Боварі», уплинув на наступних письменників, що поставили своєю метою створення нових форм і технічних прийомів — Г. Джеймса, Дж. Конрада, Дж. Джойса, М. Пруста і багатьох інших.
Роман з’явився на сторінках журналу «Ревю де Парі» з
редакторським купюрами, тим не менш, навіть це не врятувало від обвинувачення
книги в аморальності і притягнення її автора суду. Після винесення
виправдувального вироку роман був випущений повністю в 1857 р. у вигляді
окремого видання.
Другий роман Флобера, «Саламбо» (1862), став результатом
поїздки в Африку і серйозних історико-археологічних вивчень. Тут явно помітне
прагнення автора відмовитися від буденності, піти у часи сивої давнини.
У 1858 Флобер почав поїздку в Туніс і Алжир, де збирав
фактичний матеріал для другого роману – «Саламбо» (опублікований в 1862 р). У
1863 вийшов третій роман – «Виховання почуттів», в 1874 р побачила світ
«Спокуса святого Антонія», драматична поема в прозі філософського змісту.
Вінцем творчої біографії Флобера стали опубліковані в 1877 р. «Три повісті» і
залишився недописаним роман «Бувар і Пекюше».
В останні роки
життя Флобера переслідували нещастя: померли його матір, та друг Буйе, перервалася
дружба з Максимом Дюка, було окуповано маєток ворожою армією під час
франко-пруської війни, фінансові труднощі. Він не пізнав комерційного успіху
при виданні своїх книжок, які ще довго викликали неприйняття у критиків.
Однак повністю самотній Флобер не був, він дружив з Жорж
Санд, був наставником Гі де Мопассана, ним опікувалася племінниця. Організм
письменника був сильно виснажений, і він помер 8 травня 1880 р. від інсульту.
Творчість Флобера справила значний вплив не тільки на
національну, але і світову літературу. Крім того, завдяки його наставництву в
літературу прийшов цілий ряд обдарованих літераторів
Джерела:
https://dovidka.biz.ua/gyustav-flober-biografiya
https://calendate.com.ua/person/1650
Зображення:
Автор: Надар - This file comes from Gallica Digital
Library and is available under the digital ID btv1b100502719/f1, Общественное
достояние, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=22246
Комментариев нет:
Отправить комментарий