115 років від дня народження В.М. Єніної (1906-1977)

 

2 травня цього року виповнюється 115 років від дня народження нашої землячки, Віри Михайлівни Єніної (1906-1977), відомої української письменниці, художника-графіка, члена Спілки письменників СРСР.

Єніна Віра Михайлівна народилася 2 травня 1906 року в селі Новотроїцьке Бердянського району Запорізької області в сім’ї сільського вчителя. У цьому краї, де безмежжя степу зливається з голубим Азовом, минули її дитячі та юнацькі літа. Після семирічки закінчила педагогічний технікум, працювали вихователькою в дитячих будинках та дитячій колонії. В 1924 році вступила до Київського художнього інституту, графічний факультет якого закінчила у 1929 році. Працювала у видавництвах Харкова і Києва, ілюструвала книжки. Закінчила також трирічні курси іноземних мов по німецькому та англійському відділах. Читала в оригіналах Гете, Гейне.

Перед війною В.Єніна опублікувала перші свої оповідання, у яких йшлося про туристські походи та альпіністські сходження. Звернення до цієї теми не було випадковим у творчій біографії молодої письменниці. Разом із своїм чоловіком, поетом Миколою Шереметом, Віра Михайлівна не раз долала гірські вершини.

З 1941 року В.М.Єніна – учасниця 2-ої світової війни. Працювала медсестрою в госпіталях та перекладачем. Нагороджена медалями: «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.»

У роки війни виступала з нарисами й оповіданнями в республіканських газетах, на радіостанції імені Т.Г.Шевченка.

Враження воєнних років відтворені в збірці оповідань «Серце бажає щастя», романі «Істини розкриваються поволі», документальній книзі спогадів «Чотири довгих роки».

Зроблені В.Єніною графічні малюнки бійців, командирів, народних месників зберігаються в республіканському Музеї Великої Вітчизняної війни.

Літературна спадщина В.М.Єніної становить 17 книг. Основна тематика творчості  - воєнне і повоєнне життя, зокрема стосунки батьків і дітей, краса людини та природи. Окремими виданнями виходили романи «Минуле не минає» (1965,1976,1982), «Істини розвиваються поволі»(1971), повісті «Голубий потік»(1948), «Розступилися гори»(1951), «Нагорода», «Нова трембіта» (1955), «Українська квітка»(1959, 1968); «Вирок вважати умовним»(1962), «Сердолікова усмішка» (1967), «Знайди свій самоцвіт»(1979), збірки оповідань «Серце бажає щастя»(1958), «Краса жіноча»(1970); книга спогадів воєнних літ «Чотири довгих роки»(1974); книга гумору й сатири «Нехай лунає сміх»(1979).

В 1952 року Віра Єніна стала членом Спілки письменників СРСР.

Віра Михайлівна гаряче любила рідне Приазов’я, милувалась красою Алтаю, Кавказу і Карпат у різні пори року, багато подорожувала по інших країнах, привозячи з мандрів чернетки нових творів, ( а побувала вона в Англії, Франції, Індії,Чехії, Польщі, Румунії). Та був куточок на нашій землі, що вабив її чи не найсильніше: Коктебель. Щовесни і щоосені впродовж останніх двадцяти п’яти літ В.Єніна їздила туди, мала велику пристрасть до самоцвітів, які шукала на вулканічному Карадазі.

Найкраще із її колекції експонується в Київському геологічному музеї. Та не лише задля цього їздила вона в Крим: привозила звідти і літературні, і художні роботи. Саме там зустріла письменниця людей, які стали прототипами повісті для дітей і юнацтва «Сердолікова усмішка».

Це розповідь про шукачів дорогоцінних мінералів, про майстрів – каменерізів, які доносять до людей живописну картину самоцвітів.

Кримський цикл акварелей В.Єніної  ( близько п’ятдесяти робіт) здобував високу оцінку під час двох персональних виставок у республіканському Будинку літераторів.

В.М.Єніна – автор багатьох графічних робіт та пейзажних замальовок. Вона виконала графічні портрети українських письменників М.Бажана, Ю.Гундича, Є.Долматовського, М.Пригари, В.Ткаченка, В.Чередниченко, В.Козаченка, П.Панча, М.Рильського, В.Сосюри, П.Тичини, пейзажі Саратова, Києва, Харкова, Карпат і Криму.

В мікрорайоні Ліски м. Бердянська знаходиться бібліотека-філія №4 міської централізованої бібліотечної системи, яка носить ім’я  В.М.Єніної.

В бібліотеках міста зберігається біля 20 книг Віри Єніної.

Кілька примірників книг Віри Єніної знаходяться в Бердянському краєзнавчому музеї. Там же зберігається колекція мінералів, зібраних Єніною на березі Криму, та нею виконані картини. Бердянському художньому музею імені І.І.Бродського В.М.Єніна подарувала свою книгу «Українська квітка» в 1968 році.

Великими друзями у творчому житті В.Єніної і її чоловіка був письменник – краєзнавець Бердянська Олексій Якович Огульчанський, який у свій час був рекомендований Єніною до Спілки письменників України, а також Андрій Демидович Ярошенко, який був співробітником Інституту історії України, літератором-документалістом, ( який закінчив Бердянський технікум виноградарства і виноробства)

26 листопада 1977 року Віра Михайлівна Єніна померла.

 

Дивіться також іншу публікацію у нашому блозі, присвячену письменниці:

Писатели родного края - В.М. Енина