вторник, 31 декабря 2019 г.

Календар знаменних і пам'ятних дат січень


1

Новорічне свято

140 років від дня народження Василя Петровича [справж. – Сеник (1880–1914)], українського актора, співака

130 років від дня народження Василя Романовича Дмитріюка (1890–1973), українського громадського діяча, лікаря

125 років від дня народження Миколи Миколайовича Тарновського (1895–1984), українського поета, прозаїка, гумориста, перекладача

100 років від дня народження Ярослава Олексійовича Новаківського (1920–1982), українського архітектора, містобудівника, зачинателя післявоєнної містобудівної школи Львова

90 років від дня народження Жанни Юхимівни Колодуб (1930), українського композитора, педагога

2       

80 років від дня заснування (1940) Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (на той час – Львівська філія Бібліотеки Академії наук УРСР)

200  років від дня народження Петра Гавриловича Лебединцева (1820–1896), українського історика, археолога, педагога, журналіста, церковного та культурно-освітнього діяча

130 років від дня народження Михайла Теодоровича Голинського (1890–1973), українського співака (Канада)

110 років від дня народження Григорія Степановича Кияка (1910–1987), українського вченого в галузі рослинництва, педагога

100 років від дня народження Айзека Азімова (1920–1992), американського письменника, біохіміка


3

125 років від дня народження Бориса Миколайовича Лятошинського (1895–1968), українського композитора, диригента, педагога, музичного та громадського діяча

125 років від дня народження Насті Андріанівни Присяжнюк (1895–1987), української фольклористки, краєзнавця, педагога

4

310 років від дня народження Джованні Баттіста Перголезі [Перголезе (1710–1736)], італійського композитора, скрипаля, органіста

150 років від дня народження Степана Олександровича Глазуненка [справж. – Глазунов (1870–1934)], українського актора, режисера, антрепренера

100 років від дня народження Мирослава-Івана Велигорського (1920–2008), дослідника історії, культури та мистецтв України, екологічного, громадського та спортивного діяча (Канада) (Дату народження подано за інтернет-ресурсами. За іншими даними народився 14.01.1920 р.)

5

400 років від дня народження Міклоша Зріньї [справж. – Микола Зрінський (1620–1664), хорватського та угорського політика, воєначальника, громадського діяча, поета (Дату народження подано за електронним ресурсом «Енциклопедія Британіка». За іншими даними дати народження та смерті 1508–1566 або 1518–1566)

160 років від дня народження Василя Григоровича Ляскоронського (1860–1928), українського історика, археолога, етнографа, нумізмата, картографа

140 років від дня народження Василя Миколайовича Верховинця [справж. – Костів (1880–1938)], українського композитора, диригента, хореографа, фольклориста, етнографа, педагога (Дату народження подано за Енциклопедією сучасної України (ЕСУ), біографічним довідником «Мистецтво України», Тернопільським енциклопедичним словником (ТЕС). За іншими даними народився 18.01.1880 р.)

130 років від дня народження Євгена Михайловича Грицака (1890–1944), українського мовознавця, етнографа, публіциста, педагога, громадського діяча (Дату народження подано за ЕСУ, інтернет-ресурсами. За іншими даними народився 07.01.1890 р.)

125 років від дня народження Володимира Івановича Джуса (1895–1964), українського промисловця, винахідника, мецената, громадського діяча (США)

90 років від дня народження Геннадія Григоровича Счастлівого (1930–2018), українського вченого в галузі електромеханіки та енергетичного електромашинобудування

6

Святвечір. Багата кутя

7

Різдво Христове за юліанським календарем

170 років від дня народження Сидора (Ісидора) Громницького (1850–1937), українського педагога, громадсько-культурного діяча

125 років від дня народження Антона Дмитровича Лебединця [Бас-Лебединець (1895–1979)], українського композитора, хорового диригента, педагога, музично-громадського діяча

понедельник, 30 декабря 2019 г.

Зимова казка


Вже за доброю традицією довгоочікуване новорічне свято наша бібліотека зустрічала разом з творчою майстернею «Веселка» філії ЦДЮТ «Маяк» та комітетом мікрорайону «Нагірна частина міста». Для наймолодших вихованців творчої майстерні відбулася справжня театралізована «Зимова казка», адже у гості до малечі завітали і Дід Мороз зі Снігуронькою, і Зима, і Сніжинки, і Баба Яга. А ще гостей заходу порадували пісні, вірші та танці, а також веселі ігри та конкурси.
Чудовим завершенням свята стали подарунки від народного депутата України О.С. Пономарьова, секретаря міської ради О.О. Холода, комітету мікрорайону «Нагірна частина міста» (голова – Ю.О. Лаєр) та магазину «Іграшка».
Пропонуємо переглянути, як це було:














воскресенье, 29 декабря 2019 г.

Дякуємо!


Чудовий новорічний сюрприз для колективу нашої бібліотеки від комітету мікрорайону "Нагірна частина міста" (голова - Ю.О. Лаєр) та Центру суспільних ініціатив мікрорайону "Нагірна частина міста".






воскресенье, 15 декабря 2019 г.

Зустріч героїв-ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС


14 грудня, у День шанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у нашій філії вже традиційно пройшла зустріч героїв-ліквідаторів. У заході також прийняли участь представники місцевої влади, бердянські пожежні та військові,  духовенство.












пятница, 13 декабря 2019 г.

Чорнобиль у кіно, літературі, музиці

Трагедія на Чорнобильській атомній електростанції в квітні 1986 року сколихнула й налякала весь світ, тож не дивно, що цій жахливій  техногенній катастрофі   приділяли увагу не тільки екологи та енергетики, а й діячі мистецтва та літератури. Ми підготували для вас найцікавіші згадки про неї у кінематографі, літературі та музиці, починаючи з минулого сторіччя і закінчуючи сьогоденням.


У кінематографі
Документальні фільми
•          «Чорнобиль. Хроніка важких тижнів» (1986), кадри якого знімали в Прип'яті влітку 1986 року.
•          «Чорний вітер, біла земля» (1993) — ірландський документальний фільм. Режисер Джеррі Гобан.
•          «Серце Чорнобиля» (2003) — американський документальний фільм, що виграв премію «Оскар» за найкращий документальний короткометражний фільм 2004 року.
•          Епізод «Чорнобиль» телесеріалу «За хвилину до катастрофи» каналу National Geographic (2005), у якому реконструйовано перебіг катастрофи і розгорнуто вказані її причини.
•          «Безіменна зона» (2006) — іспанський документальний фільм. Режисер Карлос Родрігес.
•          «Білий кінь» (2008) — американський документальний фільм. Режисери Маріанн Де Лео та Крістоф Біссон.
•          «Чорнобиль.3828» (2011). Режисер Сергій Заболотний.
•          Документальна драма Світлани Усенко — «Розщеплені на атоми» (2016). Фільм поверне час назад, до 1986 року та дозволить подивитись на Чорнобильську катастрофу очима людей, які бачили все на власні очі. У центрі уваги опиняться люди, кожен зі своєю зворушливою історією, своїми емоціями та зламаними долями.
•          «Лазуровий пил» (2016). Авторами проекту стали відомі документалісти Ілларіон Павлюк, Олег Рогожа і Володимир Рибась. Творці фільму розшукали двох героїв з унікальною долею, які в момент катастрофи жили в Прип'яті. Завдяки унікальним кадрам, які автори проекту змогли зняти на місці трагедії, глядачам вдасться повністю зануриться в атмосферу подій і відчути ту страшну і одночасно дивовижну атмосферу, яка панує там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф.
•          Взимку 2016 року в український прокат вийшов документальний фільм американського режисера Чеда Грасіа «Російський дятел», який визнали найкращою документальною стрічкою фестивалю незалежного кіно «Санденс».
Художні фільми
•          «Розпад» (1990) — американсько-радянська стрічка, один з перших художніх фільмів про Чорнобильську трагедію. Присвячена впливу катастрофи на особисте життя людей на фоні замовчування її масштабів владою, розпаду через неї людських відносин. Режисер Михайло Беліков. В головній ролі Сергій Шакуров.
•          «Чорнобиль. Останнє попередження» («Chernobyl: The Final Warning») (1991) — американсько-британсько-радянська стрічка про групу лікарів, які рятують постраждалих від радіації. Режисер Ентоні Пейдж.
•          «Аврора» (2006) — українська стрічка, присвячена долям пересічних людей під час і після аварії, зокрема дівчинці Аврорі, яка втрачає можливість втілити свою мрію. Режисер Оксана Байрак.
•          «Прорвемось (друга версія)» (2006) — українська стрічка. Описує життя двох братів-фізиків, які користуються наслідками катастрофи для власної вигоди, та чим це для них обертається. Режисер Іван Кравчишин.
•          «У суботу» (2011) — російсько-німецько-українська стрічка про перший день аварії. Описує спробу працівника комсомолу, одного з небагатьох, який знає про масштаби трагедії, врятувати дорогу йому людину та перепони на шляху до цього. Режисер Олександр Міндадзе.
•          «Земля забуття» (2011) — франко-українська стрічка про наслідки катастрофи для кількох родин і осіб, дім яких опинився в зоні відчуження. Режисер Міхаль Боганім. В головній ролі Ольга Куриленко.
•          Міні-серіал «Метелики» (2013) — українська чотирисерійна стрічка режисера Віталія Воробйова. Присвячена життю кількох дітей на фоні катастрофи та евакуації.
•          Чорнобиль. Зона відчуження (2014—2019)— російський містичний серіал виробництва «СинеЛаб Продакшн» (1 сезон) і RatPackProduction (2 сезон). Дія відбувається в Зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
•          «Чорна квітка» (2016) — історія кохання молодої дівчини по імені Валерія та інженера-ядерника Вітаса, яка розгортається на тлі катастрофи. Режиссер: Роман Барабаш
•          «Арка» (2016) — розповідає 30-річну історію Чорнобильської катастрофи з перших хвилин після аварії до моменту, коли в 2016 році нове укриття зайняло своє проектне положення. Унікальність фільму полягає в тому, що його історія розказана мовою музики, а єдині слова, які звучать у фільмі — це звернення Михайла Горбачова. Режисер: Антон Шатохін.
«Чорнобиль» (2019). Серіал спільного виробництва США та  Великобританії. Режисер – Йохан Ренк. Вибух четвертого енергоблоку спричинив за собою безліч людських втрат, пов'язаних з нерозумінням смертельної суті радіації. Валерій Легасов – радянський вчений і герой телесеріалу, якому доручили виявлення причин виникнення техногенної катастрофи. В процесі розслідування, очолюючи делегацію фахівців, він дізнається про жахливі факти недбалості влади, про  відчайдушну самовідданість пожежників та ліквідаторів. При створенні серіалу використовували величезну кількість неопублікованих матеріалів, свідчення учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,  які раніше приховувалися від населення країни та світу.  
Втім, про Чорнобиль знімають не лише драми. У 2012 році режисер серії фільмів "Паранормальне явище" знімає "Заборонену зону" –  історію про групу друзів, які, подорожуючи Європою, вирішили завітати у Прип'ять. Згодом туристи усвідомлюють, що у покинутому місті вони не одні. Варто зазначити, що стрічка містить багато ляпів, пов'язаних з ЧАЕС та Прип'яттю (кількість градирень над станцією, відстань до найближчого КПП). Крім того, сам фільм знімався у Сербії та Угорщині. Тим не менше, стрічка також відображає певний погляд на проблему Зони відчуження. Відповідь майстру хоррору спробували дати українські та російські молоді кінематографісти, знявши псевдодокументальну стрічку "Прип'ять. Залишені позаду". Згідно з синопсисом, в основу фільму покладено відеоматеріали, зняті у 2011 році зниклою безвісти групою американських туристів, а згодом знайдені українськими правоохоронцями.
Американські кінематографісти не настільки широко висвітлювали тему катастрофи на ЧАЕС у художньому кіно, віддаючи перевагу документалістиці. Здебільшого в їхніх  художніх роботах станція або Прип'ять стають місцем певних подій, а сама катастрофа згадується епізодично. До перших можна віднести стрічки "Трансформери 3", "Міцний горішок 5", "Годзілла", до других –  один з епізодів легендарних "Секретних матеріалів" і кілька серій "Сімпсонів". Виділити можна хіба що знятий для телебачення у 1991 році фільм "Чорнобиль: останнє попередження" з Джоном Войтом у головній ролі. Втім, стрічка більше розповідає про реального американського вченого Роберта Гейла, який очолював міжнародну медичну команду з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
•          «Трансформери 3» (2011) — голлівудський науково-фантастичний фільм 2011 року. Події частково відбуваються в Прип'яті, причиною катастрофи вказано експерименти з інопланетними технологіями.
•          «Заборонена зона» (2012) — голлівудський фільм жахів про групу туристів, які стикаються в сучасній Прип'яті з хижими мутантами і військами, що прагнуть знищити свідків.
•          «Міцний горішок 5» (2013) — голлівудський бойовик. Події частково відбуваються в Прип'яті, де терористи переховують зброю.

У літературі
•          Поема Івана Драча «Чорнобильська мадонна»,  поетичні твори "Ніж у  Сонці", "В мікрофон криниці".
Ліна Костенко «Атомний Вій опустив бетонні повіки…».
• Борис Олійник «Сім».
• Микола Сингаївський «Обпалена мужність».
• Леонід Горлач «Зона».
• Дмитро Павличко «Листок».
• Роман Володимира Яворівського «Марія з полином у кінці століття».
• Книга Марії Мицьо «Полиновий ліс. Хроніки Чорнобиля».
«Повернення до Прип'яти» — драма квебекського драматурга Філаппа Ландрі, яка отримала високу оцінку канадських театралів.
В. Акатов «Точка неповернення». Записки ліквідатора. Це по суті записки людини, яка пройшла через одну з найбільших трагедій в історії людства — Чорнобильську ядерну катастрофу. Всього лише один рік з життя Петра Русенко и разом  з тим все його  життя, переплетене з долею країни та  народу.
Світлана Алексієвич «Чоpнобильская молитва: хроніка майбутнього». У книзі Світлани Алексієвич перед нами постають історії реально існуючих людей, які пройшли через весь жах катастрофи: евакуацію, хвороби та втрату близьких.
Юлія Вознесенська «Зірка Чорнобиль». Пронизливий роман Юлії Вознесенської розповідає про долю трьох сестер, чиї життя перекреслила Чорнобильська катастрофа.
Гігевіч В., Чернов О. «Сталі води гіркими. Хроніка чорнобильського лиха». У цій книзі автори повертаються до трагічних подій квітня 1986 року, щоб знову осмислити її наслідки в самих різних аспектах — економічному, психологічному, технічному, медичному, соціальному.
Губарєв В. «Пристрасті по Чорнобилю». Письменник і журналіст Володимир Губарєв був свідком і учасником аварії на Чорнобильській АЕС. У книзі зібрані офіційні документи, інтерв'ю безпосередніх учасників ліквідації наслідків аварії і їх спогади про життя після трагедії.
Козько В. «Врятуй і помилуй нас, чорний лелека». В забутому усіма селі біля Чорнобиля люди продовжують працювати, жартують, живуть без побоювання, сподіваються.
Купний А. «Чорнобиль. Чи живі, поки нас пам'ятають». Це книга спогадів. Люди, які пройшли Чорнобиль, розкажуть про ті рокові події в ніч на 26 квітня.
Леванович Л. «Вітер з гіркотою полину» («Полиновий вітер», «Дружина ліквідатора»). Спираючись на документальну основу, повісті розповідають про те, як аварія вплинула на долі простих людей.
Медведєв Г. «Ядерна засмага». У книгу письменника Григорія Медведєва увійшли три повісті: «Ядерна засмага», «Енергоблок» і «Чорнобильський зошит». Документальні повісті-розслідування, що стали безстрашно-правдивою сповіддю.
Миpний С. «Жива сила. Щоденник ліквідатоpа». Це книга про ліквідацію техногенної катастрофи в Чорнобилі та людей, які брали в ній безпосередню участь.
Мирний С. «Ліквідатори. Чорнобильська комедія». Ранок 27 квітня 1986 року. Жителі містечка Прип'ять готуються до першотравневих свят, але в цей час в місто втягуються колони автобусів. Починається загальний евакуація Чорнобильської Зони, яка змінює життя головних героїв.
Одинець М. «Чорнобиль: дні випробувань». Вірші, нариси, оповідання, уривки з романів і повістей, інтерв'ю.
Орел Е. «Чорно-білий Чорнобиль». На момент аварії на Чорнобильській АЕС Євген Орел жив в місті Прип'ять і працював в міському фінансовому відділі. «Чорно-білий Чорнобиль» написаний на основі авторських вражень і знаходиться на стику документальної повісті та публіцистики.
Сирота Л. «Прип'ятський синдром». Місто прокинулось сонячним ранком, ще не знаючи, що через кілька днів ці зелені вулиці стануть зоною смерті. Ірину евакуювали з Прип'яті, і незабаром невидима смерть почала забирати друзів, знайомих. Вона зазнала людську «зону відчуження»: байдужість чиновників, цинізм офіційної медицини та відчуття втрати.
• Документальна повість Юрія Щербака "Чорнобиль".
• Чорнобильській темі присвячено також одну з прозових збірок Шевченківського лауреата Євгена Гуцала - "Діти Чорнобиля".
Чорнобильської трагедії або Зони відчуження  як локації так чи інакше торкалися американські письменники Фредерік Пол, Мартін Круз Сміт, Джим Шепард, Джеймс Роллінз та болгарський літератор Георгі Тенев.

У музиці
•          Симфонія для органу «Чорнобиль» Мікаела Тарівердієва, 1988 рік.
•          У 1988 році японські панк-рокери The Blue Hearts готували до випуску сингл з трьох композицій, куди повинна була увійти і пісня Chernobyl. Це був жест — музиканти хотіли висловитися проти використання ядерної енергії.
•          Проект британського електронного музиканта Бенджаміна Джона Пауера — Chelnobyl. Інструментальна п'єса імені Чорнобиля увійшла до дебютного альбому Blanck Mass.

среда, 11 декабря 2019 г.

І все перекреслив урановий атом...


Напередодні Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС   у нашій бібліотеці був проведений День інформації “І все перекреслив урановий атом”, протягом якого до уваги відвідувачів були  книжкова виставка “Чорнобиль… ти лихо пекуче, тобі я не бачу кінця…”, інформаційні матеріали, відео-матеріали («Чорнобиль 1986», «Ліквідація наслідків аварії» «Новий саркофаг на ЧАЕС»), презентація «Бердянці-ліквідатори»  тощо).

Також для учнів ЗОШ № 5 бібліотекарі підготували зустріч з учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Хоменко Миколою Олександровичем, який поділився з гостями спогадами про час, проведений в зоні відчуження, розповів  про історію створення ікони «Чорнобильський Спас» та пам’ятного знака «Жертвам Чорнобиля», також про  діяльність суспільної організації «Союз Чорнобиль». Учні переглянули  презентацію та відеоматеріали, познайомилися з книжковою виставкою. 















Інформація про захід у  ЗМІ:


Бердянские школьники встретились с героем-ликвидатором аварии на Чернобыльской АЭС