четверг, 6 мая 2021 г.

Вірші, присвячені Другій світовій війні


 

Напередодні Дня пам’яті та примирення та Дня Перемоги над нацизмом пропонуємо до вашої уваги невеличку добірку україномовних віршів про війну:

***

Будь славен День,

Коли над світом

Сплелись в зеніті торжества

Салютні вистраждані, квіти –

Веселка післягрозова!

Солдат сходив

Тяжкі дороги

І мир – врятоване дитя –

Він до колиски майбуття

Підніс у сяйві Перемоги.

Будь славен День –

Безсмертний рятай,

Червонозоряне чоло!

Це від твоїх священних латів

Світання миру пролягло.

Це твій гучний весняний подвиг

Пустив пагіння в наших днях

Струмить народних звершень шлях -

І чути завтрашнього подих.

Будь славен День –

Побідний День!

(Г. Левицький)

***

Сплять солдати в степах

Під волошковим небом Європи,

А розквітлому щастю немає ні меж, ні кінця.

Біля Волги й Дніпра заросли чебрецями окопи,

Тільки в шрамах солдатських печаляться наші серця

(Д. Луценко)



***

Стала пам’ять людська обеліском

Плането наша:

Села і міста,

І вічне небо, і вода пречиста,

Моря величні,

І земля свята –

Аби народ мій похитнувсь, не вистояв,

І випустив із рук свій меч і стяг,

І, двадцять міліонів поховавши,

Не повалив до ніг своїх рейхстаг, -

Яким воно було б, сьогодні наше?

Братів згадаймо, поцілуймо матір,

І пригорнімо воїнів – батьків

І вчімось їхні рани шанувати,

Бо нас би з вами просто не було,

Ми не топтали б ряст на цьому світі.

Сини солдатські, повоєнні діти,

Схилим перед солдатами чоло.

(Г.Світлична)

***

Прости Вітчизно!

 

Прости рядовому, Вітчизно кохана, -

З іменням твоїм я пішов на війну.

Прости, що не вмер я славною смертю

На полі бою... Прости, як вину.

 

Я й порошинки твоєї не зрадив,

Інакше - нікчемно б я жити став.

Волхов є свідком: я не злякався,

Клятви священної не сплямував.

 

Я не злякавсь, коли кулі й снаряди

Падали, наче смертельні дощі.

В час, коли трупами поле вкривалось,

Не розгубився, не втік у кущі.

 

В час, як попереду, справа і зліва

Шлях відрізали, змикалось кільце,

Груди мої обливалися кров'ю,

Та я до кінця був твоїм бійцем.

 

Я бачив, як смерть все ходила за мною,

І я говорив їй: - Коси ж до пуття!

Підходь, одного я від тебе хочу -

Щоб не скінчити в рабстві життя.

 

Чи ж не писав я, дружино, до тебе:

«Ти не турбуйся і вір мені:

Крапля крові остання проллється, -

Та я не сплямую присяги, ні!».

 

А чи ж не я давав слово у віршах,

Ще як рушав на криваву війну:

«Смерті - з ненавистю посміхнуся

Навіть тоді, як востаннє дихну».

 

Знай, що любов твоя, подруго мила,

Муки полегшить в смертельній млі,

І про любов до Вітчизни й до тебе

Кров'ю, повір, напишу на землі.

 

А ще я казав, що спокійним буду,

Коли за Вітчизну згорю дотла...

Вір же, Вітчизно: ця моя клятва

Живою водою для серця була.

 

Та доля лиха насміялася з мене,

Краще б мене пронизав багнеті

Що мені діять? В останню хвилину

Зрадив мені мій пістолет...

 

Себе скорпіон жалом убиває,

Пада на скелю беркут грудьми.

Хіба ж я не був таким беркутом, друзі,

Беркутом, що ненавидить пітьми?

 

Повір же, Вітчизно, що був таким я.

Коли остання хвилина прийшла, -

Зі скелі готовий був кинутись сміло,

Піднявши у небо два гордих крила!..

 

Що діяти? Раптом одмовивсь від слова

Мій пістолет... Мов на зло, занімів...

І ворог скував мені немічні руки

І курявим шляхом на захід повів.

 

З полону жадібно на схід дивлюся,

Мені що не день, то все гірш і гірш.

Та з серця беркута молодого

Полум'ям помсти дихає вірш!

 

І знову зоря над колючим дротом,

Мов стяг моїх друзів, що кличе жить!

Душа полонена горить не від рани, -

Кривавою ненавистю горить!

 

Тільки одна в мене є надія -

На непроглядну серпневу ніч.

Гнів до фашизму, любов до Вітчизни

Вийдуть з полону - волі навстріч!

 

Тільки одна є надія: з вами

Разом іти у вогні і диму.

Просить нескорене, зранене серце:

Дайте у битві місце йому!

(Джаліль М.)

***

Солдат

 

Упав солдат в бою нерівнім

На трав настелені мости...

Та поклялися друзі вірні

До Перемоги з ним прийти.

Й таки прийшли. О тій годині,

Коли настав кінець війни,

Він розписався у Берліні

Своїм багнетом на стіні.

Коли ж додому повертали,

Звільнивши од напруги світ,

До праці вірні друзі стали,

А він підвівся на граніт.

Підвівсь і став як образ слави

О тих, що ніч перемогли,

Щоб діти вільної держави

Рівнятися на них могли.

(Довгий О.)



***

Тут обелісків ціла рота.

Стрижі над кручею стрижуть.

Високі цвинтарні ворота

Високу тишу стережуть.

 

Звання, і прізвища, і дати.

Печалі бронзове лиття.

Лежать наморені солдати,

А не проживши й півжиття!

 

Хтось, може, винен перед ними.

Хтось, може, щось колись забув.

Хтось, може, зорями сумними

У снах юнацьких не побув.

 

Хтось, може, має яку звістку,

Які несказані слова...

Тут на одному обеліску

Є навіть пошта польова.

 

(Ліна Костенко)

***

День Перемоги

 

У Європі буяє весна,

Зустрічаючи День Перемоги.

Ветеранам ще сниться війна

І жорстокі воєнні дороги...

Вже давно повернулись з війни

Ветерани на рідний Хрещатик,

Відродили державу вони

І навчили її захищати...

Ми сердечно вітаємо вас,

Ветерани війни світової!

Ви Європу творили для нас

З мирним небом над головою.

            (Мельников В.)

 

среда, 5 мая 2021 г.

І живуть у пам’яті народу...

 …І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,

Котрим не судилось розцвісти,

Закликають мир ясний і спокій,

Як зіницю ока, берегти…

 

В. Симоненко




вторник, 4 мая 2021 г.

Літературний календар

 

Цього місяця виповнюється:

* 175 років від дня народження Генрика Сенкевича (1846-1916);

* 150 років від дня народження В.С. Стефаника (1871-1936);

* 130 років від дня народження М.О. Булгакова (1891-1940).




суббота, 1 мая 2021 г.

115 років від дня народження В.М. Єніної (1906-1977)

 

2 травня цього року виповнюється 115 років від дня народження нашої землячки, Віри Михайлівни Єніної (1906-1977), відомої української письменниці, художника-графіка, члена Спілки письменників СРСР.



Єніна Віра Михайлівна народилася 2 травня 1906 року в селі Новотроїцьке Бердянського району Запорізької області в сім’ї сільського вчителя. У цьому краї, де безмежжя степу зливається з голубим Азовом, минули її дитячі та юнацькі літа. Після семирічки закінчила педагогічний технікум, працювали вихователькою в дитячих будинках та дитячій колонії. В 1924 році вступила до Київського художнього інституту, графічний факультет якого закінчила у 1929 році. Працювала у видавництвах Харкова і Києва, ілюструвала книжки. Закінчила також трирічні курси іноземних мов по німецькому та англійському відділах. Читала в оригіналах Гете, Гейне.

Перед війною В.Єніна опублікувала перші свої оповідання, у яких йшлося про туристські походи та альпіністські сходження. Звернення до цієї теми не було випадковим у творчій біографії молодої письменниці. Разом із своїм чоловіком, поетом Миколою Шереметом, Віра Михайлівна не раз долала гірські вершини.

З 1941 року В.М.Єніна – учасниця 2-ої світової війни. Працювала медсестрою в госпіталях та перекладачем. Нагороджена медалями: «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.»

У роки війни виступала з нарисами й оповіданнями в республіканських газетах, на радіостанції імені Т.Г.Шевченка.

Враження воєнних років відтворені в збірці оповідань «Серце бажає щастя», романі «Істини розкриваються поволі», документальній книзі спогадів «Чотири довгих роки».

Зроблені В.Єніною графічні малюнки бійців, командирів, народних месників зберігаються в республіканському Музеї Великої Вітчизняної війни.

Літературна спадщина В.М.Єніної становить 17 книг. Основна тематика творчості  - воєнне і повоєнне життя, зокрема стосунки батьків і дітей, краса людини та природи. Окремими виданнями виходили романи «Минуле не минає» (1965,1976,1982), «Істини розвиваються поволі»(1971), повісті «Голубий потік»(1948), «Розступилися гори»(1951), «Нагорода», «Нова трембіта» (1955), «Українська квітка»(1959, 1968); «Вирок вважати умовним»(1962), «Сердолікова усмішка» (1967), «Знайди свій самоцвіт»(1979), збірки оповідань «Серце бажає щастя»(1958), «Краса жіноча»(1970); книга спогадів воєнних літ «Чотири довгих роки»(1974); книга гумору й сатири «Нехай лунає сміх»(1979).

В 1952 року Віра Єніна стала членом Спілки письменників СРСР.

Віра Михайлівна гаряче любила рідне Приазов’я, милувалась красою Алтаю, Кавказу і Карпат у різні пори року, багато подорожувала по інших країнах, привозячи з мандрів чернетки нових творів, ( а побувала вона в Англії, Франції, Індії,Чехії, Польщі, Румунії). Та був куточок на нашій землі, що вабив її чи не найсильніше: Коктебель. Щовесни і щоосені впродовж останніх двадцяти п’яти літ В.Єніна їздила туди, мала велику пристрасть до самоцвітів, які шукала на вулканічному Карадазі.

Найкраще із її колекції експонується в Київському геологічному музеї. Та не лише задля цього їздила вона в Крим: привозила звідти і літературні, і художні роботи. Саме там зустріла письменниця людей, які стали прототипами повісті для дітей і юнацтва «Сердолікова усмішка».

Це розповідь про шукачів дорогоцінних мінералів, про майстрів – каменерізів, які доносять до людей живописну картину самоцвітів.

Кримський цикл акварелей В.Єніної  ( близько п’ятдесяти робіт) здобував високу оцінку під час двох персональних виставок у республіканському Будинку літераторів.

В.М.Єніна – автор багатьох графічних робіт та пейзажних замальовок. Вона виконала графічні портрети українських письменників М.Бажана, Ю.Гундича, Є.Долматовського, М.Пригари, В.Ткаченка, В.Чередниченко, В.Козаченка, П.Панча, М.Рильського, В.Сосюри, П.Тичини, пейзажі Саратова, Києва, Харкова, Карпат і Криму.

В мікрорайоні Ліски м. Бердянська знаходиться бібліотека-філія №4 міської централізованої бібліотечної системи, яка носить ім’я  В.М.Єніної.

В бібліотеках міста зберігається біля 20 книг Віри Єніної.

Кілька примірників книг Віри Єніної знаходяться в Бердянському краєзнавчому музеї. Там же зберігається колекція мінералів, зібраних Єніною на березі Криму, та нею виконані картини. Бердянському художньому музею імені І.І.Бродського В.М.Єніна подарувала свою книгу «Українська квітка» в 1968 році.

Великими друзями у творчому житті В.Єніної і її чоловіка був письменник – краєзнавець Бердянська Олексій Якович Огульчанський, який у свій час був рекомендований Єніною до Спілки письменників України, а також Андрій Демидович Ярошенко, який був співробітником Інституту історії України, літератором-документалістом, ( який закінчив Бердянський технікум виноградарства і виноробства)

26 листопада 1977 року Віра Михайлівна Єніна померла.

 

Дивіться також іншу публікацію у нашому блозі, присвячену письменниці:

Писатели родного края - В.М. Енина

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пятница, 30 апреля 2021 г.

Календар знаменних і пам’ятних дат на травень

 


1

 

День праці

 

В Україні святковий день відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю

 

150 років від дня народження Іполита Івановича Бакала (1871 – після 1896), українського художника, графіка

 

140 років від дня народження П’єра Теяра де Шардена (1881–1955), французького ученого, палеонтолога, антрополога, археолога, філософа, теолога, одного із творців теорії ноосфери

 

125 років від дня народження Георгія Антоновича Цапка (1896–1971), українського художника театру, графіка

 

110 років від дня народження Миколи Миколайовича Степанова (1911–2002), українського архітектора

 

2

 

Світле Христове Воскресіння (Великдень)

 

110 років від дня народження Мірзо Турсун-заде (1911–1977), таджицького письменника, поета, громадського діяча, класика сучасної таджицької літератури

 

100 років від дня народження Василя Васильовича Петруся (1921–1992), українського диригента, кларнетиста, саксофоніста

 

100 років від дня народження Сатьяджіта Рея (1921–1992), індійського та бенгальського кінорежисера, сценариста, продюсера, кінокритика, композитора, дитячого письменника, видавця, ілюстратора, одного з найвидатніших кіномитців ХХ ст.

 

3

 

Всесвітній день свободи преси

 

Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/DEС/48/432

 

День Сонця

 

Відзначається щорічно з 1994 р. за ініціативою Міжнародного товариства сонячної енергії 

 

130 років від дня народження Софії Галечко [Ґалечко, Галєчко (1891–1918)], української військової та громадської діячки, хорунжої Легіону УСС

 

Дату народження подано за Довідником з історії України, ЕСУ, інтернет-ресурсами; за іншими даними народилася 03.09.1891 р., 08.09.1894 р.

 

100 років від дня народження Йосипа Дмитровича Романіва (1921–2011), канадського військового льотчика, громадського діяча українського походження

 

80 років від дня народження Нони Терентіївни Гапріндашвілі (1941), грузинської шахістки, гросмейстерки

 

4

 

120 років від дня народження Льва Івановича Туркевича (1901–1961), українського диригента, композитора (Канада)

 

90 років від дня народження Анатоля Євгеновича Бедрія-Антея (1931–1996), українського громадсько-політичного діяча, історика, журналіста (Канада)

 

80 років від дня народження Романа Михайловича Кудлика (1941–2019), українського поета, критика

 

5

 

Міжнародний день акушерства

 

Неофіційне свято. Відзначається щорічно з 1987 р. за пропозицією Міжнародної конфедерації акушерок

 

175 років від дня народження Генрика Сенкевича [повне ім’я – Генрик Адам Александр Піус Сенкевич (1846–1916)], польського письменника білорусько-татарського походження, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1905)

 

100 років від дня народження Артура Леонарда Шавлова (1921–1999), американського фізика, лауреата Нобелівської премії в галузі фізики (1981)

 

90 років від дня народження Миколи Кіндратовича Кондратюка (1931–2006), українського співака, педагога, музично-громадського діяча

 

6

 

День великомученика Георгія Побідоносця (Юрія Змієборця, Георгія Переможця)

 

День піхоти

 

Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 152/2019 від 19.04.2019 р.

 

150 років від дня народження Франсуа Оґюста Віктора Гріньяра (1871–1935), французького хіміка, лауреата Нобелівської премії в галузі хімії (1912)

 

150 років від дня народження Опанаса Івановича Завадського (1871 – після 1910), українського хормейстера, педагога

 

100 років від дня народження Олександри Федорівни Селюченко (1921–1987), української майстрині художньої кераміки

 

80 років від дня народження Володимира Павловича Небоженка (1941), українського скульптора

 

7

 

180 років від дня народження Бориса Станіславовича Познанського (1841–1906), українського письменника, етнографа, громадського діяча

 

160 років від дня народження Рабіндраната Тагора [Робіндронатх Тхакур (1861–1941)], індійського та бенгальського поета, прозаїка, драматурга, громадського діяча, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1913) Дату народження подано за УРЕ, інтернет-ресурсами; за іншими даними народився 06.05.1861 р.

 

80 років від дня народження Олексія Васильовича Кожекова (1941), українського живописця, монументаліста, графіка

 

8

 

8–9 Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни

 

Відзначаються щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/59/26

 

День пам’яті та примирення

 

Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 169/2015 від 24.03.2015 р.

 

Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

 

Відзначається щорічно в день народження Анрі Дюнана (1828–1910), засновника Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

 

Всесвітній день мігруючих птахів

 

Відзначається щорічно в другу суботу травня, а також у другу суботу жовтня. Започаткований у 2006 р. як спільна ініціатива Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннська конвенція, CMS) та Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих видів водно-болотних птахів (AEWA)

 

100 років від дня народження Миколи Федоровича Козловського (1921–1996), українського фотохудожника, педагога

 

80 років від дня народження Олександра Вікторовича Бузилевича (1941–2018), українського кінооператора

 

9

 

День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги)

 

Відзначається щорічно відповідно до Закону України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» № 315-VIII від 09.04.2015 р. В Україні святковий день відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю

 

День матері

 

Відзначається щорічно в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України № 489/99 від 10.05.1999 р.

 

40 років від дня відкриття (1981) Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні» (на той час – Меморіальний комплекс «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років»)

 

150 років від дня народження Володимира Михайловича Гнатюка (1871–1926), українського фольклориста, етнографа, мовознавця, літературознавця, мистецтвознавця, громадсько-культурного діяча

 

110 років від дня народження Мирослава Никифоровича Григоріїва (1911– 2000), українського художника-графіка, журналіста (США)