Люди, книги, бібліотека

 

Шановні читачі,

з нагоди свята ми підготували для вас невеличку добірку світлин, що ілюструють життя нашої бібліотеки:) Сподіваємось, вам буде цікаво!

А ще більше фото ви можете побачити на наших сторінках у Флікр: https://www.flickr.com/photos/vivatlibrary

та Інстаграм: https://www.instagram.com/berdlib5/

Королівство книжкових скарбів

 

Наша традиційна виставка забутих читачами у книжках закладок :) 

Тільки подивіться, що тут є: і календарі давно минулих років, і квитки у кіно, і цвяхи, і сувенірні гроші, і обгортки з-під цукерок та жувальних гумок, і вітальні листівки (навіть раритетні), пакетик чаю, бланк для телеграми часів СРСР, малюнки... і ще безліч читацьких скарбів:) Тож не пропусть нашу виставку! До речі, а які предмети ви використовуєте у якості закладок?

Вітаємо з Всеукраїнським днем бібліотек!

 

Шановні читачі, колеги, вітаємо зі святом!

"Перший європейський амбасадор політично ще неіснуючої України"

 

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до 180-річчя Михайла Драгоманова

 

М. Драгоманов. Джерело зображення вказано унизу публікації

Відповідно до Постанови Верховної Ради України “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році” 18 вересня (30 вересня за новим стилем) відзначатиметься 180 років від дня народження Михайла Драгоманова (1841–1895), громадського та політичного діяча, історика, публіциста, літературознавця, фольклориста. Знакова постать української та світової суспільно-політичної думки. Справжній патріот, котрий вважав, що головною причиною тієї хвороби, котра під’їдає всі зусилля українського народу є відсутність незалежності. Зіграв важливу роль у творенні першого українського політичного проєкту – Русько-Української радикальної партії (1890).

 Соціаліст, який критично інтерпретував марксизм і рішуче відкидав терористичні методи російських народників, натомість проголошував ідеї лібералізму і пріоритет свободи особистості над класовими і національними інтересами.

Джерело зображення вказано унизу публікації

 Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали до 180-річчя від дня народження Михайла Драгоманова, які розкривають певні аспекти життя і діяльності мислителя, містять підбірку цитат видатних українців про роль Михайла Драгоманова для розвитку українського інтелектуального руху і сучасних дослідників про вплив цього діяча на формування нації.

 Сам же політик заповідав: “Українцям лишається йти своєю дорогою і працювати, працювати й працювати для свого народу, сподіваючись тільки на свої сили, не звертаючи занадто великої уваги на сторонніх воронів – ні на тих, що каркають безглуздими циркулярами, ні на тих, які думають збити їх із природної і чітко обдуманої дороги вдаваними солов’їними піснями”.

 10 фактів про життя і діяльність

 1. Політик, філософ, історик, економіст, фольклорист, літературознавець, публіцист. Автор понад 2 тисяч творів з різних наукових галузей. Наукові та публіцистичні праці підписував як “Кирило Василенко”, “Волинець”, “М.Галицький”, “М.Гордієнко”, “П.Кузьмичевський”, “П.Петрик”, “М.Толмачов”, “Чудак”, “Українець”. Припускають, що від його “Українець” взяла собі псевдонім поетеса Леся Українка – племінниця Михайла Драгоманова. Сам він також доводився сином правнику і літератору Петрові Драгоманову і племінником декабристові Якову Драгоманову, рідним братом письменниці та громадській діячці Олені Пчілці, дядьком – Михайлу Косачу, Ізидорі Косач-Борисовій, Ользі Косач-Кривинюк, Оксані Драгомановій, батьком – Світозару, Аріадні (в заміжжі Труш), Лідії (в заміжжі Шишмановій), а також тестем художнику Івану Трушу та болгарському вченому і політику Івану Шишманову.

 2.  Прізвище походить від слова “драгоман”, що з арабської означає перекладач, тлумач. Відома така версія походження роду. Його засновником ще за часів Богдана Хмельницького став якийсь “заволока з Греччини”. Завдяки володінню грецькою мовою його часто залучали до перемовин із дипломатами зарубіжних країн. Так назва роду діяльності згодом перетворилася на офіційне прізвище.

  Сам Михайло Драгоманов родом із Гадяча, що на Полтавщині, де він народився 30 (18) вересня 1841 року. Освіту здобув у Гадяцькому повітовому училищі, згодом – у Полтавській гімназії. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира. Знавець рідної й світової культури. Володів п’ятьма європейськими мовами. Вивченням мов, географії та історії, особливо античного світу,  захопився ще в училищі. А в університеті  активно включився в політику. Крім того, 1871–1876 роках брав участь у діяльності Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, що діяв при університеті.

 Згодом зайнявся публіцистикою, в якій порушував важливі українські питання щодо історичних, етнографічних, філологічних і соціологічних тем.

 3. 18 травня 1861-го був серед тих, хто, зустрічав під Києвом домовину Тараса Шевченка. У виголошеній від імені студентства Київського університету промові він сказав: “Кожний, хто йде служити народу, тим самим надіває на себе терновий вінець”. Разом із ним були Володимир Антонович, Микола Лисенко, Тадей Рильський, Михайло Старицький. Згодом вони склали ядро київської Громади. І в кабінеті професора історії Володимира Антоновича та на домашніх зібраннях у Лисенків, Драгоманових, Косачів, Старицьких обговорювали й утверджували державну символіку, гімн, формували політичні товариства й партії.

 4. Важливим етапом становлення політичних принципів стала участь на прощальній вечері на честь Миколи Пирогова (засновника вітчизняної військово-польової хірургії і школи анестезії), звільненого з посади попечителя Київського навчального округу за вільнодумство, обстоювання всенародної освіти, права вчитися рідною мовою. В “Автобіографії” Михайло Драгоманов писав про це: “Деспотичний уряд Росії не міг терпіти чисто конституційного ладу, заведеного Пироговим в Київській Учебній Окрузі та університеті. ...Останній [Пирогов] був звільнений весною 1861 року. Увесь педагогічний світ Київа і його округи та більш освічена частина публіки одважились виявити визначному ученому своє співчуття. У Київі було влаштовано два бенкети... На першому бенкеті, впорядженому представниками шкіл, я ... проголосив промову, в якій доводив, що реформи Пирогова, заміна дисципліни солдатської – моральною і обмеження сваволі начальників (які раніш били учнів у клясах полінами дров) законністю, – внесли більше ладу в школи, ніж то було раніш. ...Для мене особисто виступ мій на бенкеті Пирогову мав великі наслідки: він підштовхнув в мені інстинкти політичні й ... познайомив з гуртком ліберальних професорів та дав змогу розширити наукову працю, переважно над загальною історією, в якій я студіював зпочатку переважно Рим, зацікавився соціяльною боротьбою останніх часів республіки і появою христіянства, а потім і релігійною історією стародавнього світу взагалі. У 1862 році Шульгін, ...рекомендував мене раді університету, як будучого кандидата на професора і порадив вислати мене, після скінчення курсу, за кордон”.

 За три роки закордонного відрядження відвідав Берлін, Прагу, Відень, Флоренцію, Гайдельберг, Львів. Це наукове турне було надзвичайно плідним для молодого вченого. Сформувало його критичні погляди, дало змогу зіставити свої переконання з західноєвропейським досвідом.

 5. Перший політичний емігрант у Російській імперії. За Емським указом 1876 року для припинення “небезпечної для держави діяльності українофілів” особисто імператор Олександр ІІ постановив: “Немедленно выслать из края Драгоманова и Чубинского, как неисправимых и положительно опасных в крае агитаторов” із забороною в’їзду в Південні губернії і столиці, під таємний нагляд.

 Утім еміграційний період розпочався для Михайла Драгоманова за пів року до того – на доручення київської Громади легально виїхав до Відня, а згодом – Женеви для створення там осередку і видання українського журналу.

 6. Засновник української зарубіжної періодики. У Женеві створив Вільну українську друкарню і “Женевський гурток” – перший український соціалістичний осередок, який у 1878–1883 роках об’єднав публіциста Остапа Терлецького, правника і соціолога Максима Ковалевського, історика, педагога Якова Шульгина, поета, філософа, громадського діяча Івана Франка і публіциста Михайла Павлика. Разом вони видавали громадсько-політичний та науково-літературний збірник “Громада” (перший безцензурний в історії української преси). Його п’ять випусків вийшли протягом 1878–1882 років.

Акція пробачення боржників

 

Акція пробачення боржників до Всеукраїнського дня бібліотек:)

Хоча ми й так завжди пробачаємо забудькуватих читачів:) Але зробіть бібліотеці до свята подарунок - поверніть книжки додому !

Скорботна дата вересня

 

Можна спалити, розвіяти, засипати, але ж залишається ще людська пам'ять. Історію не можна обануть, і що-небудь назавжди приховати від неї неможливо …

Анатолій Кузнєцов «Бабин Яр»

29 вересня виповнюється 80 років  з моменту перших розстрілів фашистами у Бабиному Яру (29.09.1941).

 Наприкінці вересня 1941 року гітлерівці зігнали в Бабин Яр десятки тисяч (точне число їх не встановлене і зараз, є цифри 90, 100, 150 тисяч і більше) громадян переважно єврейської національності і впродовж кількох днів їх розстріляли. Розстріли тривали ще два довгих роки. Число розстріляних у ці дні було різним. От кількох людей до декількох завантажених машин. Розстрілювали заручників, військовополонених, комуністів, націоналістів, підпільників, душевнохворих з лікарні ім. Павлова, знищували представників різних національностей.

 

За роки війни, на територіях, окупованих нацистами, знищено мільйони людей, створено 180 концтаборів смерті, 50 гетто. Найбільше загинуло мирних громадян  (євреїв, українців, росіян та представників інших національностей) та військовополонених – у Бабиному Яру в Києві (понад 150 тис), у Дрогобицькому Яру в Харкові (30 тис.), у Доманівці й Богдановці на Одещині (понад 50 тис.). Можна сказати, що Бабин Яр – найбільша братська могила на планеті.

Цитата з книги «По ту сторону війни» Миколи Михайлова та Наталі Кузьменко:

«…Але вже влітку 1941 року, почали розробляти плани «остаточного вирішення» єврейського питання в Європі. Рішення це означало знищення всіх євреїв. Для проведення в життя такої політики був організований спеціальний загін гестапо, який очолив Адольф Ейхман, начальник відділу Б-4 …

…Доля цілого народу вирішувалася просто і жахливо. І для нацистського цинізму неможливо підібрати ніякого порівняння…

«Пункти по знищенню людей» не обмежуються таборами смерті. Бабин яр в Києві, де сталася одна з найжахливіших трагедій Другої світової війни - теж «пункт по знищенню людей». Подібних місць тільки в Україні налічується більше 630. Але трагедія Бабиного Яру залишається найбільш жахливою. Що говорити про жертви, якщо самі кати божеволіли від картин власних злочинів. У книзі спогадів антифашиста Г. Кегеля в розділі "Розповідь Коха про криваву розправу в Києві" є такі слова: "У деяких молодих есесівців, які брали участь в етойстрашной екзекуції, затьмарився розум - вони не витримали такого винищення людей. Їх довелося помістити в психіатричну лікарню…».

Література за темою, що наявна в нашій бібліотеці:

1. По ту сторону войны / упоряд.: Н. Михайлов, Н. Кузьменко и др. – Запорожье: РА «Тандем-У», 2005. – 374 с.: ил. – С. 287-315.

2. Кузнецов А. Бабий Яр: роман-документ / Анатолий Кузнецов. – Киев: Саммит-Книга, 2008. – 368 м.: ил.

3. Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхкомиссариат “Украина”, губернаторство “Транстнистиря”: монография. – Днипро: Укр. инст-т изучения Холокоста: “Ткума”; ЧП “Лира ЛТД”, 2016. – 546 с.: ил.

4. Попович, Мирослав Владимирович. Кровавый век [Текст] / М. В. Попович ; худож.-оформ. Е. Д. Кононученко. - Киев : Кордон, 2015. - 990 с. : ил. – С.506-516.

5. Лето 1941. Украина [Текст] : документы и материалы : хроника событий / В. А. Замлинский [и др.] ; ред. В. А. Замлинский. - Киев : Україна, 1991. - 512 с.: ил.

6. Миттєвості війни [Текст] : фотоальбом / авт.-упоряд. М. І. Селюченко. - Київ : Спалах, 1994. - 156 с. : іл.

7. Новий довідник: Історія України/ упоряд.:С. Крупчан, Т. Крупчан, О. Скопненко, О. Иванюк. – Київ: Казка, 2005. – 736 с. – С. 582-589.

8. Косик В. М.Україна і Німеччина у Другій світовій війні = L'Allemagne national-socialiste et l'Ukraine / Володимир Косик; [пер. з фр. Р. Осадчука]. – Париж; Нью-Йорк;Львів: [б.в.], 1993. – 658, [1] с., [12] арк. іл.

 

 

 

Загадкові та містичні історії

 

Як що до загадкових та містичних історій холодними та похмурими осінніми вечорами? Приготуйтеся – наша топ-п’ятірка для читання:

1. Марина та Сергій Дяченко.  «Самум» (збірник)

Вона – сучасна відьма-авантюристка, ворожить та знімає порчу, але вірить тільки в гроші. Він – демон, що вселився в неї.

Вона – одержима. Вона – гонча. Він – жорстокий хозяїн.

Двоє ненавидять одне одного й пов’язані спільною мисією. Варто хоч раз помилитись, спізниться, прорахуватись – і відьма, і демон потраплять в пекло. Але в такій складній праці помилка – всього лише питання часу…

В нову книжку Марини та Сергія Дяченко, крім романа «Одержима», увійшли також нові повісті та оповідання: «Електрик», «Самум», «Жук».

2. Андрій Кокотюха.  Повний місяць

Осiнь 1944 року. Подiлля. Лiнiя фронту вже далеко, але спокою в тилу немає. У селищi Сатанів страх перед гестапо змiнився боязню каральних операцiй НКВС, мало того, округу тероризують озброєнi до зубiв банди кримiнальникiв та дезертирiв, але й це ще не все: кiлька мiсяцiв у околицях на узлiссi знаходять тiла людей, загризених дикими тваринами. Люди кажуть, завiвся в тутешньому лiсi вовкулака... Розгадати таємницю сатанівського лiсу береться бойовий офiцер, фронтовик Андрiй Левченко. Разом iз ним у небезпечнiй грi є втікач із сталінського табору Iгор Вовк, жорстокий капiтан НКВС Сомов, дезертир Жора Теплий та повстанський сотник Грiм. Їхнi долi сплелися в тугий вузол, кожен має свiй секрет. Кому з них вдасться вистояти в двобої з перевертнем?

3. Анрі Левенбрюк. бритва Оккама

Аналітик держбезпеки дізнається про звіряче вбивство старого друга свого батька. Що за таємницю не встиг повідомити йому Поль Казо? Один за одним помирають хранителі древнього знання. Хто стоїть за цими злочинами – серійний маніяк або бузувірська секта? Герою доведеться знайти ключ до розгадки старовинного секрету, що зберігається на втрачених сторінках середньовічного манускрипту. Але ворог вислизає від нього, а час не терпить. Адже ставка в цій грі - життя Лоли, коханої Арі.

4. Сергій Пономаренко «Формула безсмертя»

У місті безслідно зникають молоді актриси, які зіграли ролі жертв в новому фільмі жахів. Приватний детектив Оксана Козлова починає власне розслідування, щоб допомогти дівчині-студентці розшукати зниклу подругу. Хитрий злочинець не залишає слідів, і здається, що знайти його неможливо. Оксана, завдяки наполегливості і неординарному мисленню, виходить на слід вбивці. Під час розслідування дівчина не раз опиняється у смертельній небезпеці, але поки не розуміє, що тепер злочинець полює за нею...

5. Наталка та Олександр Шевченки « Оксамитовий перевертень»

Тамара Сотник — справжня сучасна відьма, що заробляє на життя надприродними здібностями. Одного прекрасного дня їй доводиться використати свій дар задля розшуку найкращої подруги, котра несподівано зникла безвісти. З кожним наступним кроком імпровізованого розслідування Тамарі відкриваються нові шматочки розпорошеної мозаїки, що неминуче складатимуться у неприємну і страшну істину. І вже не за горами рандеву з рушійною силою цієї небезпечної гри. Двох переможців тут бути не може...

День міста у мікрорайоні "Нагірна частина"

 

Наша бібліотека приймала участь у святкуванні Дня міста у мікрорайоні "Нагірна частина". Кілька світлин на згадку про цьогорічне свято;)

Історична мандрівка до Дня міста

 

17 вересня Бердянськ святкуватиме 194-ту річницю з Дня свого заснування та 78 років від дня визволення  міста від німецько-фашистських загарбників.  Напередодні  свята до нас у гості завітали учні 2-го класу ЗОШ № 5.  Бібліотека підготувала для юних бердянців захопливу мандрівку сторінками історії міста.

Дітлахи познайомилися з історією заснування рідного міста, дізналися про символіку його герба та флага, згадали пам’ятники Бердянська, здійснили віртуальну подорож вулицями міста, а також перевірили свої знання, відгадуючи загадки та складаючи тематичні пазли. Окрім цього, діти дізналися більше про нашу бібліотеку J

Пропонуємо переглянути, як це було: