четверг, 20 мая 2021 г.

20 травня - Всесвітній день бджіл

 

20 травня – Всесвітній день бджіл.🌻🌺🌼

У 2017 році Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення про встановлення Дня бджіл. Ініціатором встановлення цієї дати виступила Словенія, яка і запропонувала, щоб цей день відзначався в травні, коли медоносні бджоли в Північній півкулі є найбільш активними, а потреба в запиленні є найвищою. Окрім того, 20 травня 1734 року народився словенський бджоляр, засновник сучасного бджільництва Антон Янша.

Мета Всесвітнього дня бджіл – привернути увагу людства до зникнення бджіл, інформувати населення про важливу глобальну роль бджіл, надати роз’яснення про можливі шляхи їх захисту.



Ще в 1960-х роках пасічниками Європи була помічена тенденція скорочення популяції бджіл. З 1998 року цей феномен суттєво прискорився, а недавно в Програмі ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) забили на сполох з приводу вимирання бджіл. «Скорочення колоній комах, які обпилюють квіти рослин, зокрема – бджіл, – ставить під загрозу глобальну продовольчу ситуацію», – попереджають експерти UNEP (Програма ООН з навколишнього середовища).

Бджоли – комахи ряду перетинчастокрилих, споріднені з осами і мурашками. Існує близько 20 тисяч видів бджіл. Їх можна виявити на всіх континентах, окрім Антарктиди. Бджоли пристосувалися харчуватися нектаром і пилком, використовуючи нектар головним чином як джерело енергії, а пилок для отримання білків та інших поживних речовин.

Найбільшого значення в житті людини набула медоносна бджола, що живе поруч не одну тисячу літ. В Україні бджільництво відоме з давніх-давен, щоправда, звичних вуликів тоді не було, й за медом доводилося лазити на дерева, де розміщувалися колоди-борті. Тому бджолярів називали бортниками. На сьогоднішній день на території України бортництво залишилося лише на півночі Житомирської області.

Лише на початку ХІХ століття Петро Іванович Прокопович винайшов сучасний рамковий вулик і розробив систему інтенсивного бджільництва.

 

Колонія бджіл складається з 20000 – 60000 робочих бджіл і однієї матки. Бджолина матка може жити до 5 років і є центром бджолиного рою. В літні місяці вона найжвавіша і щодня відкладає до 2500 яєць. Самці – трутні за розмірами більші від робочих бджіл і не мають жала. Основна їх мета – запліднити матку. Робочі бджоли – це недорозвинені жіночі особини, що живуть близько 6 тижнів і саме вони заготовляють мед, пилок, прополіс, будують стільники та вирощують потомство.

Медоносна бджола – єдина комаха, яка виробляє їжу, яку споживає людина. Виробництво меду – важка робота для бджоли. Щоб отримати всього 100 грамів, вона повинна облетіти в середньому 1 мільйон квітів. У середньому бджола здатна зібрати лише 1/12 чайної ложки меду за життя.

 

Бджола може літати на відстань до шести кілометрів зі швидкістю до 25 км за годину. За один виліт вона відвідує від 50 до 100 квітів.

Мед неймовірно цінний та здоровий продукт харчування, він включає ферменти, вітаміни, мінерали. Мед завжди високо цінувався як ліки. Він володіє антисептичними властивостями, історично використовувався в пов’язках для ран і як перша допомога при опіках та порізах. Природні фруктові цукри в меду – фруктоза і глюкоза – швидко засвоюються організмом і є джерелом енергії.

Бджоли сприяють збереженню біорізноманіття у природі. Три чверті усіх рослин існують в симбіозі з бджолами. Вони запилюють 80% сільськогосподарських культур, що забезпечує одержання високих врожаїв і якісного насіння.

 Бджоли тісно пов’язані із середовищем, в якому вони знаходяться та постійно залежать від рослинного і тваринного світу, чистоти повітря і погодних чинників. Екологічні зміни позначаються на життєздатності бджіл. За станом бджолиних сімей, їх виживання, кількості і якості меду, пилку, що збирається можна судити про ту екологічну обстановку, в якій вони знаходяться. Бджола – це біоіндикатор екосистеми. Зберегти бджіл – означає зберегти життя.

 

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО БДЖІЛ ТА МЕД:

 

- Бджоли – природжені математики. Коли вони починають будувати стільники, то завжди дотримуються точних розмірів.

 

- Бджола може продовжити своє життя на 5-6 років. Правда, у виняткових випадках, заради збереження сім’ї.

 

- Бджола, як і мураха, може переносити вагу, яка в кілька разів перевищує її власну масу.

 

- У бджіл дуже розвинений нюх. Вони здатні «відчути» запах квітів за кілометр від себе.

 

-  Збираючи мед, одна бджолосім’я в стані пролетіти за день сумарну відстань, рівну довжині екватора.

 

-  До вулика бджоли «доносять» нектару в кілька разів менше, ніж зібрано. Відбувається це тому, що під час роботи вони підкріплюють нектаром і свої сили. Простіше кажучи – частину з’їдають самі.

 

-  У бджіл є своя мова, якою вони спілкуються між собою. Це мова жестів, рухів тіла. Також вони виділяють спеціальні феромони.

 

-  Бджола старша за людину на 50 – 60 тисяч років. Ще первісна людина знала смак меду й уміло використовувала його у своїх цілях.

 

-  Бджільництво зародилося в Південній Азії. Саме там учені знаходять перші згадки про нього.

 

-  Мед підвищує захисні функції організму. Адже в його склад входить мало не половина таблиці Менделєєва: залізо, марганець, мідь, кальцій, хлор, двоокис кремнію, алюміній, фосфор, магній, натрій.

 

- Віск, що виробляється бджолами, має різне призначення. Один використовується для захисту їхнього тіла від вологи, а інший – для будівництва вуликів.

 

- Кількість мінеральних солей, що містяться в меді, майже така ж, як у сироватці крові людини.

 

-  Мед володіє прекрасними консервуючими властивостями. У ньому навіть при тривалому зберіганні краще, ніж у багатьох фруктах і овочах, зберігаються вітаміни.

 

-  Мед володіє прекрасним заспокійливим ефектом. Випитий увечері настій (три чайні ложечки меду на склянку теплої води) забезпечить спокійний і глибокий сон.

 

- Мед лікує багато недуг. Наприклад, при гастриті й деяких інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту лікарі рекомендують щодня вранці натщесерце з’їдати ложечку меду.

 

- Не можна класти мед у гарячий чай. Тим самим ви «вб’єте» всі його корисні властивості.

 

-  Найдорожчий мед видобувається в печері в долині Саікаір, що біля міста Артвин, на глибині 1800 метрів. Щоб купити 1 його кілограм, треба викласти з гаманця 6800 доларів США.

 

- У бджолиній сім’ї може бути до 80 тисяч комах. Плідна матка («королева») лише одна, вона  відкладає яйця і жодною іншою  роботою не займається.

-  У світі існує понад 15 000 різновидів бджіл. Українські пасічники тримають переважно кавказьких, карпатських та власне українських бджіл. А дикі бортьові волохаті бджоли  є дуже цінними для збереження українських лісових екосистем.

-  У пошуках їжі бджоли можуть відлітати від свого вулика на відстань до десяти кілометрів і безпомильно знаходити дорогу додому. Щоб зібрати кілограм меду, бджолина сім’я облітає відстань, яка дорівнює трьом екваторам. 

- Бджоли дуже відважно і згуртовано захищають свою домівку. Бджіл, коли їх ціла зграя, бояться і люди, й тварини,  адже розлючені бджоли вельми небезпечні: щороку від укусів бджіл гине людей більше, ніж від укусів змій.  До речі, вжалити може тільки робоча бджола. Але задля забави вона цього не робить — її треба дуже розсердити. Бо вжаливши, бджілка гине.

-  Бджоли під час руху  роблять до двох сотень помахів крил за секунду – звідси й характерне гудіння, притаманне цим комахам. Коли ж їх цілий рій, виникає відчуття, що над вами кружляє чималий літачок.

- Особливістю бджіл, які виробляють прополіс, є наявність п’яти очей. Гостроти зору їм це не додає, але світ вони бачать у блакитних і жовтих кольорах.

-  Бджоли – дуже розумні комахи. Вони здатні добре навчатися, запам’ятовувати предмети, навіть розраховувати оптимальну відстань для збирання нектару.

-  Бджоли – добрі лікарі. Віддавна пасічники використовували самі й іншим радили бджолині укуси як помічний засіб від ревматичних болів. Нині ж існує ціла галузь альтернативної медицини – апітерапія — тобто застосування з лікувальною метою меду, пилку, прополісу, маточного молочка, воску, бджолиної отрути.

-  Всьому світу відомий український вчений-бджоляр Петро Прокопович (1775—1850р.р.) – засновник доцільного бджільництва і організатор першої в Європі школи пасічників. Серед його численних винаходів – розбірний рамковий вулик, який дозволяє забирати мед, не застосовуючи дим, тобто без ризику для життя бджолиної сім’ї.

- Мед уживали не тільки як цінний харчовий продукт, але і як обрядову страву. Медом і воском сплачували данину. У великій кількості вони йшли на експорт у близькі й віддалені країни – Візантію, Італію, Францію, німецькі землі, через Каспій – аж до країн Сходу. Літописні джерела зберегли відомості, що в 945 році княгиня Ольга при обміні дарунками з візантійським імператором Костянтином отримала від нього золото, срібло, дорогоцінний посуд, а йому дарувала віск, мед, а також челядь.

- Й нині наша країна належить до країн-лідерів з виробництва меду. У 2018 році, за даними Державної служби статистики, з України було експортовано 49,4 тис. тонн меду, у тому числі до країн Європи – 38,7 тис. тонн.

 

Джерела:

http://polvet.gov.ua/uk/bez-rubriki/sogodni-vsesvitnij-den-bdzhil-tsikavi-fakty-pro-bdzhil-i-med/#:~:text=%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%202018%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83,%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D0%B4%D0%B6%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%20%D0%AF%D0%BD%D1%88%D0%B0

http://www.sknews.net/20-travnia-vsesvitniy-den-bdzhil/

https://necu.org.ua/vsesvitnij-den-bdzhil/

https://ridna.ua/2020/05/20-travnia-vsesvitniy-den-bdzhil/

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2703593-sogodni-vidznacaetsa-vsesvitnij-den-bdzil.html

Зображення:

https://blogger.googleusercontent.com/img/proxy/AVvXsEhCcjAXQJPawdnvFM9d_fF8cP7aIEjDQVbxVcmUnB60kFkAOcJtu9jM4dwRc7a6FbykKeJt4uEAk3GAuuciVgWP57pvq6bpgXJ6n_O-r-0cKcGERAqPjyc7g1ct05pKAgGZFtcu1iJPbAtb22ixqlMzklMHK0vsWniIL3_scQ99zQ=

 

 

 

Комментариев нет:

Отправить комментарий