Я
бачив сам оту зловісну пору
І
пухлих, і померлих на шляхах.
І
досі ще стоять мені в очах
А
кажеш – не було Голодомору?
Дмитро
Білоус
Пропонуємо
вашій увазі невеличкий перелік-рекомендацію літературних творів, фільмів та
творів образотворчого мистецтва, що присвячені насильницькій колективізації та
Голодомору 1932-1933 років:
Література
-
Василь Барка «Жовтий князь»
- Олесь
Гончар, повість «Стокозове поле»
-
Анатолій Дімаров «І будуть люди»
-
Микола Руденко, поема «Хрест»
- Улас
Самчук «Марія»
-
Светлана Талан «Расколотое небо»
- Борис
Хандрос «Смертні листи»
- Борис
Харчук «Волинь»
Кіно
-«33-й.
Свідчення очевидців», 1989
Режисер
Микола Лактіонов-Стезенко. Перший документальний фільм на Тему Голодомору
1932-1933 рр.
- «Ой,
горе, це ж гості до мене», 1989
Документальна
стрічка Павла Фаренюка.
- «Голод-зз»,
1991
Режисер
Олесь Янчук. Кінострічка за мотивами твору Василя Барки «Жовтий князь».
-
«Жорна»,2008
Документальна
стрічка журналістки Ганни Гін. У стрічці зібрані спогади жителів Харківщини,
які пережили Голодомор.
-
«Живі», 2008
Документальна
стрічка Сергія Буковського.
-
«Оккупация-Голодомор», 2012
Документальна
програма грузинського інтернет-каналу «ПИК». Інтерв’ю з українськими
дослідниками Голодомору – Юрієм Шаповалом, Станіславом Кульчицьким, Левком
Лук’яненком та інш.
-
«Великий голод», 2005
Документальний
фільм журналіста ТСН Едуарда Лозового.
Образотворче мистецтво
-
Казимир Малевич «Де серп і молот, там смерть і голод», «Червона постать»;
«Мужик, домовина, кінь» та ін.
На
малюнку олівцем, «Де серп і молот, там смерть і голод» (цитата з популярної у
1920-30-х роках народної пісні), зображені три фігури, риси обличчя у яких
замінені на серп і молот, хрест, труну. Багато з «селянських» картин Малевича
містять у собі завуальовані повідомлення, як наприклад, відсутність облич, рук.
На картині «Поневолена Україна» зображені безрукі та безликі постаті, які
звинувачували владу у винищенні селянства. «Людина, що біжить» – образ присвячений Голодомору
1933 року.
Майже
всі картини художника цього періоду були неправильно датовані. Як пояснює
мистецтвознавець Олександра Шатських, полотна спеціально були датовані більш
раннім часом, оскільки являються картинами протесту.
- Софія
Налепінська-Бойчук «Голодні діти»
Софія
Налепинська-Бойчук (1884 - 1937) – видатна українська граверка, професорка КХІ,
одна з засновниць української школи гравюри. З 1922 року майстриня очолила
ксилографічну майстерню Київського інституту пластичних мистецтв, а згодом
(1925-1929) стала професоркою перейменованого на КХІ закладу. У колекції NAMU зберігається
95 творів мисткині, це переважно станкові дереворити, а також ілюстрації до
«Кобзаря» Тараса Шевченка. Сюжети її станкових гравюр були гостро-соціальними,
переважно на селянську тематику: «Голод» (1927), «Не дамо куркулям згноїти
зерно» тощо. Софію Налепинську-Бойчук спіткала жахлива доля. У 1937 р. її
засудили до смертної кари і розстріляли.
Комментариев нет:
Отправить комментарий