пятница, 26 сентября 2014 г.

Україна в цікавих фактах: книги та друкарство

Шановні читачі! Пропонуємо Вашій увазі цікаві факти про книги та друкарство на Україні. Сподіваємось, що ця інформація стане  у пригоді:
Найдавнішою рукописною книгою, яка збереглася до наших днів, є так зване «Остромирове Євангеліє», написане в 1056-1057 рр. за князювання в Києві Ізяслава Ярославовича для новгородського посадника Остромира. Виконав книжку диякон Григорій. Це урочистий, великий фоліант, написаний на пергаменті красивим, парадним шрифтом, так званим уставом. Зміст книги – євангельські читання на кожен день.

Першою друкованою книгою, автором якої був українець за походженням, вважається видання, що з’явилося у 1483 році. Автор її – Юрій Дрогобич (Котермак), син убого ремісника Михайла Котермака з Дрогобича, який став ученим з європейським іменем, одним з перших українських докторів філософії і медицини. Називалась книжка «Прогностична оцінка поточного 1483 року…», а видав її відомий римський друкар Є. Зільберт тиражем близько 500 примірників. Книга містить цінні для тогочасного читача відомості з астрономії, географії, метеорології, медицини. Друкована вона була у Римі форматом 18,5х13 см. До нашого часу дійшло лише два примірники.
Ю. Дрогобич
Першою книгою, надрукованою в Україні механічним способом, був «Апостол», виданий у 1574 році у Львові першодрукарем І. Федоровим. Друкування «Апостола» тиражем близько 1000 примірників тривало майже рік.

Перша в Україні книга українською мовою «Солоній і Хівря» П. Гулака-Артемовського вийшла в Харкові у 1819 році.

Найбільший український стародрук. У 1780 р. в Почаївській лаврі було видано церковно-словянською мовою «Євангеліє або благовістя богодухновенних євангелістів». Довжина тома 51 см, ширина – 34, товщина – 9 см.

Найменший стародрук. Перша мініатюрна книжка була надрукована видавцем Львівської братської школи Михайлом Сльозкою. У своїй видавничій діяльності він наблизився до стандартів сьогоднішніх мініатюрних видань. Його книжка «Молитви і Часослів» 1642 р. мала розмір шпальт 80х40 мм. Розміщений у ньому текст відповідає сучасним вимогам мініатюрних видань.
До найменших належить і «Кобзар», виданий, як зазначено на титульній сторінці, «На роковини Шевченка 26 лютого 1878 року» в Женеві. До збірки розміром 8,5х6,5х1,0 см, виданою Кузьмою і Сірком під керівництвом М. Драгоманова, включено 20 вибраних віршів, надрукованих українською мовою – так званою «драгоманівською». Це видання можна побачити у ЛНБ ім. В. Стефаника.
У Києво-Печерській лаврі, у Державному музеї книги і друкарства України зберігається «Молитвослов», надрукований у 1746 р. розміром 99х55 мм.
Найменша книга у світі. Умільці багатьох країн створили низку надмініатюрних книжок, але мікромініатюрна книжка «Кобзар», створена українським майстром М. Сядристим – найменша у  світі: її площа – 0,6 мм². Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Незважаючи на мікроскопічні розміри на сторінках «Кобзаря» ніде не порушена архітектоніка віршів, нема жодного переносу рядка. Товщина літер в середньому 0,0035 мм. У книзі 12 сторінок, на кожній 8 віршованих рядків. Дві сторінки з ілюстраціями: портрет Т.Г. Шевченка і копія малюнка «Батьківська хата». Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.  З цією книгою може зрівнятися хіба ще одна, створена українським умільцем М. Маслюком: це збірка віршів О.С. Пушкіна розміром 0,8х0,4х0,2 мм та об’ємом 0,064 мм³. А це означає, що в одній маковій зернині вміститься більш як 15 таких книжок. Обкладинка збірки виготовлена із золота, на її лицьовому боці вигравіруваний портрет поета.

Перша друкована антологія української поезії вийшла в Почаєві 1790 р. – це був звід духовних віршів та пісень, що складався з чотирьох частин і містив у собі вірші, присвячені Богу, Богородиці, святим. Збірник містив 247 творів і називався «Богогласник».
Перша антологія творів українського письменства під назвою «Вік» вийшла у трьох томах 1900 р. Укладена за хронологією, вона підсумувала столітній розвиток нової української літератури, містила твори близько 80 письменників, короткі життєписи, оцінки творчості й бібліографії.
Найбільша літературна антологія – «Антологія української поезії», видана у шести томах в 1984-1986 рр. у Києві.
Перші спроби топографічних зображень частин України припадають на XVI-XVII ст. Вони служили на той час географічними картами. Такою була карта  «Чертеж украинским и черкасским городам от Москвы до Крыма».
Перший збірник загальногеографічних карт України склав у 1648-1650 рр. французський інженер Г.-Л. де Боплан.
Перший географічний атлас. «Атлас карт енергетики України» було видано у 1922 р. Тоді ж з’явився перший регіональний тематичний атлас – «Статистико-економічний атлас Криму».
Перший комплексний «Географічний атлас України» створений 1928 р.
Дещо з історії друкування
Найдовший час використання друкарських дощок. Дошки орнаментальних прикрас львівського «Апостола» І. Федорова, виданого 1547 р., використовувалися досить тривалий час багатьма майстрами. Відбиток дошки (правда, дуже зношеної) федорівської заставки виявлено в «Псалтирі» 1808 р.
Рекордно короткий час друкування книжки. Щодо старовинних книжок слід сказати, що в XVII ст., наприклад, друкарське мистецтво в Україні сягнуло такого високого рівня, що «Тріодь пістну» обсягом понад 800 сторінок видали в Києві у 1627 році за два місяці. 


А львівський «Антологіон» (1643), що містить 142 сторінки, друкували протягом одинадцяти місяців.
Найдавніший випадок конкуренції між українськими друкарями належить до першої половини XVII ст., коли Михайло Сльозка, заснувавши власну друкарню, мимоволі вступив в конкуренцію з іншими друкарями. Київський митрополит П. Могила писав Львівському братству, що Сльозка шкодить і Київський друкарні. «Тільки зачнемо якісь книги друкувати,  – писав митрополит, –  він  упереджує і тим чинить нам прикрощі». Коли ж він, погрожував владика, не не відмовиться від своїх учинків, його буде відлучено від церкви від церкви і проклято. Цікаво, що такі  страшні погрози не вплинули на Сльозку і на братчиків. Друкар спокійно продовжував свою роботу, а братство не тільки не припинило з ним стосунків, а й уповноважило його як свого представника на похороні П. Могили.
Найдавніший випадок підробки друкованого видання.  Таким може вважатися «Євангеліє учительне», видане в Рахманові 1619 р. М. Транквіліоном-Ставровецьким, яке було повторено в Могильові 1697 р. в друкарні Максима Вощанки настільки точно, що й досвідчені бібліографи не  помічали різниці між ними. В деяких випадках підробки робилися тою ж таки друкарнею, яка друкувала й справжні видання, щоб обійти цензурні утиски. Так, різні примірники «Євангелія» Львівського братства з датою 28 листопада 1690 р. вийшли двома накладами в 1690 і 1697 рр. В той час, як братство закінчувало це останнє видання, в Польщі змагалися за корону Август ІІ і Яків Собеський.

Видання обов’язково мало бути з молитвою за короля і щоб не молитися за непевного претендента і тим не піддати видання конфіскації, видавці ставили на книзі 1690 р. у 1697 році і подавали молитву за Іоанка-короля тобто Яна ІІ Собеського, не бентежачись, що той помер у 1696 році.
Перша друкарня з гражданським шрифтом в Україні була відкрита у 1764 році в Єлісаветграді (нині Кіровоград). Пізніше такі друкарні з’явилися в Києві, Єкатеринославі та інших містах.

Музей книги та друкарства України


Далі буде…
Джерело:

Україна в цікавих фактах: Книга рекордів України / Упоряд. Г.О. Маценко. – Львів: Слово, 1992. – 160 с. 

Комментариев нет:

Отправить комментарий