Соціальні медіа настільки міцно
увійшли в наше життя, що їх не обходять стороною і відомі письменники.
Пам’ятаєте, у нашому блозі ми вже знайомили вас зі сторінками Стівена Кінга,
Джоан Роулінг, Сесилії Ахерн та Джона Гріна? Сьогодні ми б хотіли приділити увагу
українським письменникам:
Мирослав Дочинець
- закарпатський сучасний
письменник, видавець, філософ, журналіст, володар Шевченківської премії за
роман «Криничар», лауреат премії Золоті письменники України, лауреат
Міжнародної літературної премії «Карпатська корона», лауреат Національної премії
України ім. Т. Шевченка (2014), лауреат премії «Українська книжка року» у
номінації «За видатні досягнення у галузі художньої літератури» за видання
«Синій зошит. Аркуші днів світящих» та «Лад» (2016). У 2012 отримав
відзнаку «Золотий письменник України».
Друкуватися Мирослав Іванович почав
з шостого класу в дитячих виданнях. Був переможцем конкурсів юних літераторів.
1977 року вступив на факультет
журналістики Львівського університету. Під час навчання був членом редколегії
університетської багатотиражної газети «За радянську науку», згодом —
редактором газети «Джерела». Професійну журналістську роботу розпочав 1982 року
в газеті «Молодь Закарпаття». 1990 року заснував у Мукачеві газету «Новини
Мукачева». У цей час також працював власним кореспондентом газет «Карпатський
край», «Срібна земля», «Фест». Друкувався у всесоюзних та республіканських
часописах «Комсомольская правда», «Известия», «Україна», «Людина і світ»,
«Ранок», «Радянська жінка», «Літературна Україна», «Молодь України».
1998 року заснував у Мукачеві
видавництво «Карпатська вежа», в якому як головний редактор і директор
підготував і видав упродовж п'яти років понад 100 видань.
Твори Мирослава Дочинця знають
і люблять по всьому світу. На сторінках своїх книжок він шукає відповіді на
одвічні питання, що близькі кожному: хто ми, для чого прийшли в цей світ, куди
йдемо. Завдяки творам автора ви доторкнетеся до споконвічної мудрості
українського народу, яку зберігають Карпатські гори, віднайдете ту одвічну
гармонію, що є основою нашого існування на землі.
Автор книг:
«Гірчичне зерно» (1989),
«Оскал собаки» (1991),
«Мукачево і мукачівці» (1994),
«Мункачі з Мукачева» (1995),
«Роса на фігових листках»
(1995),
«Він і вона» (1996),
«Дами і Адами» (2002),
«Гра в ляльки. Жіночі історії»
(2003),
«Куфрик з фіглями» (2003),
«Карпатський словоблуд» (2004,
у співавторстві),
«Енциклопедія Мукачева в
іменах» (2006, у співавторстві з Василем Пагирею) та інших.
«Руки і душа та інші невигадані
жіночі історії» (2011), ISBN 966-8269-06-3
«Многії літа. Благії літа.
Заповіді 104-річного Андрія Ворона — як жити довго в щасті і радості» (2010,
книжка ввійшла до шістки найпопулярніших видань за рейтингом «Книжка
року-2010»)
«Вічник. Сповідь на перевалі
духу» (2012, Книга висунута НСПУ (2011 р.) на здобуття Національної премії Т.
Г. Шевченка)
«Бранець Чорного лісу» (2012)
«Криничар» (2012)
«Горянин. Води Господніх русел»
(2013)
«В'язень замку Паланок» (2013)
«Світован. Штудії під небесним
шатром» (2014)
«Світло семи днів» (2018)
Про свою творчість М.І. Дочинець
каже таке: «Кожного разу, починаючи
книгу, до кінця я навіть не знаю, чим вона закінчиться. Чесне слово! Я живу
серед своїх героїв, вони ведуть мене за собою та щоразу чогось вчать. Тобто
кожен роман — це конспект певного духовного піднесення».
Мирослав Іванович має аккаунт у
фейсбуці, на сторінках якого він ділиться з читачами думками та цитатами зі своїх
творів:
Макс Кідрук
- молодий український
письменник, який вже встиг голосно заявити про себе світові. Перші свої роботи
Макс представив як захоплюючі щоденники про його подорожі, які написані в пригодницькому
стилі з барвистими описами. Автор також включив в свої публікації цінні поради
про те як варто і як не варто подорожувати по світу. Загалом побував більше ніж у 30 країнах, серед
яких Танзанія, Мексика, Еквадор, Перу, Китай, Чилі, Бразилія, Ангола, Намібія,
Нова Зеландія та інші.
Навчався у фізико-математичному
класі з посиленим вивченням іноземної мови. У 2001 році закінчив школу із
золотою медаллю. Того ж року вступив на Механіко-енергетичний факультет в
Рівненському університеті водного господарства (спеціальність
«Теплоенергетика»). На третьому курсі почав працювати програмістом.
У 2007 Максим Кідрук виграв
грант на навчання за кордоном і виїхав на проживання до Стокгольма (Швеція), де
вступив до аспірантури Королівського технологічного інституту. Почав мандрувати
Європою. Впродовж 2007—2008 рр. побував у Фінляндії, Норвегії, Італії, Франції,
Балтійських країнах. Влітку 2008 Кідрук вирушає у тривалу подорож Мексикою.
Вона стала першою великою мандрівкою за океан. Результатом поїздки стала книга
«Мексиканські хроніки. Історія однієї Мрії», яка у 2009 здобула ІІ премію на
конкурсі «Коронація слова».
Того ж року «Мексиканські
хроніки» займають друге місце у конкурсі «Книга року від журналу
Корреспондент». Пізніше Кідрук вирушає
у мандри до Пантаналу (Бразилія). Ця мандрівка лягла в основу книги «Любов і
піраньї».
Художні книги
2012 — «Бот: Атакамська криза»
2013 — «Твердиня»
2014 — «Жорстоке небо»
2015 — «Бот: Ґуаякільський
парадокс»
2016 — «Зазирни у мої сни»
2017 — «Не озирайся і мовчи»
2018 — «Де немає бога»
2019 — «Заради майбутнього»
2019 — «Доки світло не згасне назавжди»
Тревелоги
2009 — «Мексиканські хроніки.
Історія однієї мрії»
2010 — «Подорож на Пуп Землі.
Том 1.»
2010 — «Подорож на Пуп Землі.
Том 2.»
2011 — «Любов і піраньї»
2014 — «На Зеландію!»
Автор має сторінки в фійсбуці,
інстаграмі та твітері.
Instagram -
