понедельник, 5 февраля 2018 г.

Книжкове меню: "Львівська кухня" Ігора Лильо

У нашій бібліотеці є цікава книжка «Львівська кухня» відомого знавця міста Лева, Ігора Лильо, який за допомогою головного редактора журналу «Егоїст», керівника гастрономічних проектів Клубу галицької кухні Всеволода Поліщука поєднав історії з життя відомих людей давнього Львова та Галичини з характерними саме для їхнього характеру рецептами страв.

Серед цих оповідей є і рецепт засипаної капусти – страви, яка народилася у рідних  місцях Івана Франка, і рецепт узвару із вишневим присмаком, який так полюбляв Станіслав Лем.
Тож, «Засипана капуста»:

Страва найбільшого поширення набула в ареалі між Дрогобичем, Львовом і Чернівцями – саме там прожив все своє життя Іван Франко. За словами Ігора Лильо, рецепт врятував для історії ресторатор із Івана-Франківська Віталій Качкан.

Складники
300-400 г свіжої капусти
жменя квашеної капусти
1 морквина
100-120г пшона
сіль, перець, олія, горошини духмяного перцю
Спосіб приготування
Капусту посікти та викласти на пательню з невеликою кількістю олії. Тушкувати під закритою кришкою 5 хвл. Додати квашену капусту і тушкувати ще хвилини зо три.
Моркву натерти на дрібну терку та вистелити дно глиняного горщечка, в яком буде запікатися капуста. Покласти кілька горошин духмяного перцю. До капусти додати 100-120 г промитого пшона, добре вимішати. Капусту з пшоном викласти на моркву, влити зверх трішки води та 20столові ложки олії. Закрити кришкою та тушкувати в духовці близько години при температурі 160 градусів.
Якщо ви хочете пісну страву, при подачі побризкайте лимонним соком та посипте зеленою цибулею. В іншому разі практично обов’зковим вважається рясно посипати страву м’ясистими шкварками.

Узвар із вишневим присмаком

Про Львів видатний письменник Станіслав Лем вмів писати дуже і дуже «смачною» мовою. І до речі, до кінця свого життя Лем залишався великим поціновувачем солодощів:


«… Мене найбільше вабила цукерня Залевського на влиці Академічній. Відтоді, по правді, ніде у світі я не бачив цукерничих вітрин, оздоблених із таких розмахом. Це була, по суті, велика сцена, оправлена у металеву раму, на якій кілька разів на рік змінювалися декорації, що були тлом для вражаючих скульптур і алегоричних фігур із марципану. Якісь великі натуралісти, «рубенси» цукерництва, втілювали на ній свої фантазії, а надто напередодні Різдва та Великодня. коли за шибами поставали дивовижні, застиглі в мигдалевій масі та чоколяді. Цукрові Миколаї мчали на санях, із їхніх лантухів линули лавини смаколиків. На глазурованих полумисках спочивали шинки й риби в галяреті, теж марципані і з кремовою начинкою. Навіть скибки цитрини, що просвічували крізь галяретку, були витвором цукерничого різьбярства. Пам’ятаю стада рожевих свинок із чклядовими оченятами, найрізноманітніші фрукти, гриби, вудженину, якісь печери та скелі. Складалося враження, що Залевський подужає відтворити в цукрі та чоколяді цілий Космос, озлобивши сонце лущеним мигдалем, а зірки – лискучою глазурю…».

«… Додому з Єзуїтського саду повертались або навпростець, або окружною дорогою через пляц Смольки. Це робилося для того, щоб  крамниці Оренштейна кпити фруктів, а то й вишневий компот у бляшаній банці, який вважався винятковим делікатесом. У вітрині завжди підносилася піраміда румяних яблук, мандаринів і бананів з овальною етикеткою…»
Сьогодні, звісно, важко сказати, за яким рецептом готували вишневий компот, який так вабив письменника, тож Ігор Лильо пропонує нам рецепт узвару, який в наш час асоціюється зі Львом і Галичиною:
Складники
Сухофрукти: яблука, груші, сливи, вишні – по 250г
3 столові ложки цукру
3-4 шматочка лимона
2 л води
Спосіб приготування
Сухофрукти промити, залити водою, залишаючи трохи місця до країв банки. Варити на малому вогні під закритою кришкою. Коли закипить, додати цукор, хай покипить хвилин 10-15 відкритим, потім зняти з вогню, додати лимон і настоювати хоча б ніч. Чим довше напій стоятиме, тим більш насиченим та густим буде смак. Цукор у рецепті можна замінити медом. Такий узвар буде мутним на вигляд, зате більш запашним. Тому галицькі господині для звичайного пиття переважно використовують мед, а от на святковий стіл для гостей подають узвар, приготовлений із цукром.
Смачного!
Ви знайдете ще багато цікавих історій і смачних рецептів у книжці Ігора Лильо «Львівська кухня», тож чекаємо на вас у бібліотеці!
Джерело:
Лильо І.М. Львівська кухня / І. Лильо; передм В Пліщука; худож.-оформлювач Л.А. Бейгер. – Харків: Факт, 2016. – 255 с.: іл. – С.26-32; С. 82-87.
Джерела зображень:

Комментариев нет:

Отправить комментарий