воскресенье, 31 мая 2015 г.

Рекомендований список книг зарубіжних письменників для дітей та підлітків

Пропонуємо вашій увазі список рекомендованої зарубіжної літератури для дітей та підлітків від Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва

Класика (для дітей)
1. Андерсен Ганс-Крістіан. Казки.
2. Баррі Джеймс Метью. Пітер Пен. Пітер Пен і Венді.
3. Бернет Френсіс. Таємний сад. Маленький лорд Фонтлерой. Маленька принцеса.
4. Ґелліко Пол. Томасіна.
5. Дал Роальд. Матильда. Чарлі і шоколадна фабрика. ВДВ.
6. Екгольм Ян Улоф. Людвігові хитрому – ура! ура! ура!
7. Енде Міхаель. Нескінченна історія. Момо.
8. Кестнер Еріх. Еміль та детективи. Крихта та Антон. Летючий клас.
9. Кіплінг Редьярд. Книга джунглів.
10. Крюс Джеймс. Тім Талер, або Проданий сміх. Флорентіна.
11. Ліндгрен Астрід. Пеппі Довгапанчоха. Брати Лев’яче серце. Міо, мій Міо.
12. Льюїс Клайв Стейплз. Хроніки Нарнії.
13. Маар Пауль. Пан Белло і блакитне диво. Що не день, то субота. Китобус. або Нові цятки для Суботика.
14. Монтгомері Люсі Мод. Емілі виростає (трилогія «Емілі з Місячного Серпа»).
15. Нестлінгер Крістіне. Обзивають мене мурахоїдом. Конрад, або Дитина з бляшанки.
16. Портер Елеанор. Полліанна.
17. Пройслер Отфрід. Маленький Водяник. Маленька Баба-Яга. Крабат. Лісовий розбійник.
18. Твен Марк. Пригоди Гекельбіррі Фінна.
19. Шпірі Йоганна. Гайді.
20. Янсон Туве. Серія книг про Муммі тролів.
Сучасна література (для дітей)
1.Вайброу Іан. Серія книг про Малого Вовчика.
2.Вельш Ренате. Вампірятко.
3.Вігдіс Йорт. Йорґен + Анна = любов.
4. Вілсон Джаклін. Історія Трейсі Бікер. Дитина-валіза.
5. Гаґеруп Ганна, Гаґеруп Клаус. У страху великі очі.
6. Гаґеруп Клаус. Серія книг про Маркуса.
7. Гауген Турмуд. Цепелін.
8. Гольбайни Вольфґанґ і Гайке. Казковий місяць.
9. Кебот Мег. Щоденники принцеси.
10. Манкель Геннінґ. Кіт, що любив дощ.
11. Парр Марія. Вафельне серце. Тоня Гліммердал.
12. Пекарська Малгожата-Кароліна. Клас пані Чайки.
13. Рідел Кріс, Стюарт Пол. У нетрях Темнолісу (серія «Легенди світокраю»).
14. Робінсон Барбара. Найкраща у світі різдвяна вистава.
15. Скоттон Роб. Кіт на ім’я Сплетт. Вдячний Сплетт. Баранчик Рассел і Різдвяне диво.
16. Старк Ульф. Мій друг Персі, Бофало Біл і я.
17. Стронґ Джеремі. Кімнатні пірати. Розшукується ракета на чотирьох лапах. Гармидер у школі. Канікули з близнятами.
18. Функе Корнелія. Іграїна Безстрашна.
19. Шведер Оса Ганн. Сни шовкопряда.
Класика (для підлітків)
1. Бредбері Рей. Марсіанські хроніки.
2. Верн Жуль. П’ятнадцятирічний капітан.
3. Гіні Шеймас. Збірка «Відкритий ґрунт».
4. Кулідж Сьюзен. Невгамовна Кейті в школі.
5. Лі Гарпер. Убити пересмішника.
6. Лондон Джек. Мартін Іден.
7. Монтгомері Люсі Мод. Серія книг про Енн Ширлі.

Рекомендований список книг українських письменників для дітей та підлітків


Пропонуємо вашій увазі список рекомендованої літератури для дітей та підлітків від Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва
Сучасна українська  література (для дітей)
1. Андрусяк Іван. М’яке та пухнасте. Поезія
2. Бачинський Андрій. Неймовірні пригоди Остапа і Даринки, Канікули Остапа і Даринки. Проза
3. Воронина Леся. Прибулець з країни Нямликів. Таємне товариство боягузів. Таємне товариство брехунів. Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру. Проза
4. Григорів Михайло. Зелена квітка тиші. Поезія
5. Дерманський Олександр. Серія книг про чудове Чудовисько. Король Буків або Таємниця Смарагдової книги. Проза
6. Кирпа Галина. Місяць у колисці. Поезія
7. Кокотюха Андрій. Таємниця козацького скарбу. Таємниця козацького човна. Проза
8. Малик Галина. Незвичайні пригоди Алі в Країні Недоладії. Проза
9. Матіяш Богдана. Казки Різдва. Проза
10. Мензатюк Зірка. Таємниця козацької шаблі. Київські казки. Проза
11. Мовчун Леся. Арфа для павучка. Проза
12. Гаврош Олександр. Пригоди тричі славного розбійника Пинті. Розбійник Пинтя у Заклятому місті. Проза
13. Гридін Сергій. Федько, прибулець з Інтернету; Федько у віртуальному місті. Федько у пошуках Чупакабри. Проза
14. Качан Анатолій. Листи з осіннього саду. Поезія
15. Павленко Марина. Миколчині історії. Домовичок з палітрою.
16. Пагутяк Галина. Лялечка і Мацько. Втеча звірівабо Новий бестіарій. Проза
17. Прохаськи Тарас і Мар’яна. Хто зробить сніг? Куди зникло море? Проза
18. Рутківський Володимир. Гануся. Проза
19. Ткачук Галина. Крамниці вулиці Волоської. Проза
20. Читай Володимир. Історії Чарівного Лісу. Проза
21. Книжки серії «Життя видатних дітей» Проза
Класика (для дітей)
1. Андієвська Емма. Казки Емми Андієвської. Проза
2. Білоус Дмитро. Диво калинове. Поезія
3. Васильченко Степан. Приблуда Проза

среда, 27 мая 2015 г.

Открываем в сказку дверь

В рамках цикла часов чтения вслух «Библиосадик» наша библиотека вновь побывала в гостях у воспитанников ДОЗ № 20. Ребята с большим удовольствием слушали произведения известных детских писателей. 




вторник, 26 мая 2015 г.

Изучаем ИКТ: сервисы для создания gif-анимаций

Продолжаем знакомство с полезными ресурсами Всемирной паутины. И сегодня речь пойдет о веб-сервисах, позволяющих создавать изображения формата gif, которые могут стать забавной иллюстрацией к статьям, или занять место аварки на вашей странице.  
Конечно же, в Сети множество каталогов, где вы можете подобрать готовую гифку себе по вкусу. Но вполне можно не ограничиваться готовыми решениями и создать короткую анимацию самому.
Гифовина — бесплатный онлайн gif-аниматор. 

Достаточно лишь загрузить обычные картинки (которые будут основными кадрами вашей будущей анимации), указать размер анимации, длительность между сменами кадров и продолжительность эффекта и т.д. И нажать  «готово».
Кстати, на сайте вы также можете посмотреть видеоурок по созданию анимации и  посмотреть примеры.
Gifius.ru – это полноценный ресурс для создания gif анимации онлайн.

Создание gif анимации на онлайн конструкторе Gifius.ru происходит в три простых шага:
Шаг 1. Загрузите картинки. Можно просто перетащить картинки в браузер или воспользоваться зеленой кнопкой "Загрузить картинки". Изображения можно загружать как по очереди, так и все сразу, но необходимо дождаться полной загрузки всех изображений.  
Шаг 2. Задайте настройки анимации. В верхней панели вы можете видеть ползунки и другие параметры, с помощью которых вы можете настроить гиф анимацию. Порядок кадров можно изменить в нижней панели, просто поменяв миниатюры местами с помощью мыши. Далее подробно о каждой настройке:
Ширина. Задает ширину анимации. Можно изменять как двигая ползунком, так и вписывая числовое значение (для этого кликните по цифре).
Высота. Задает высоту анимации. Аналогично ширине, данным параметром можно управлять либо ползунком, либо вводя цифры с клавиатуры.
Пропорции. Если в данном поле стоит галочка, то включен режим пропорциональности. Это означает, что высота изображения всегда пропорциональна его ширине, т.е. при изменении ширины, высота будет подгоняться автоматически. Пропорции берутся из оригинальных размеров самого большого загруженного изображения. Если выключить режим пропорциональности (снять галочку), то появится отдельный ползунок высоты, и каждый параметр размера можно будет задать индивидуально.
Сбросить всё. Данная восстанавливает настройки по умолчанию, т.е. сбрасывает любые изменения, которые вы вносили с момента загрузки изображений в конструктор.
Позиционирование. Включает в себя три режима. По центру – выравнивает каждый кадр по центру. Не позиционировать – оставляет каждый кадр "как есть", т.е. позиция исходит из левого верхнего угла. Растянуть – растягивает каждый кадр на полную ширину и высоту анимации.
Скорость. Задает скорость смены кадров. Проще говоря, задержку между ними. Наименьшее значение означает наименьшую скорость смены. Параметр можно регулировать как ползунком, так и вписывая значения с помощью клавиатуры (поле редактируется при клике на цифру). Максимальная скорость: 60.
Изменения порядка кадров. Для того, чтобы изменить порядок кадров –просто поменяйте миниатюры местами (в нижней панели). Т.е. возьмите миниатюрку левой кнопкой мыши и перетащите на нужное место.
Шаг 3. Скачайте готовую анимацию. Для этого нажмите на зеленую кнопку "Скачать GIF" или просто сохраните гифку через "Сохранить как...".
Fungif.ru – сервис, позволяющий создать анимацию с помощью вашей веб-камеры. 

 Чтобы создать gif анимацию, сначала надо разрешить доступ к своей веб-камере, а потом сделать хотя бы 2 снимка.

понедельник, 25 мая 2015 г.

Книги о пропавших детях

25 мая – Международный день пропавших детей, предлагаем вашему вниманию подбору книг, посвященных этой теме:
Наташа Кампуш  «3096 дней»

Громкая история Наташи Кампуш, описанная в этой книге, всколыхнула всю Европу. В самом центре континента, в маленькой и чинной Австрии маньяк похитил 10-летнюю девочку и 8 лет держал ее в заточении. Вся австрийская полиция была поставлена на ноги. Девочку искали даже в соседних странах, но безрезультатно. Никто и предположить не мог, что все эти годы она провела в подвальной каморке два на три метра и высотой 160 сантиметров. История закончилась чудом - пленница сумела бежать, а похититель, поняв, что вот-вот за ним придут полицейские, покончил жизнь самоубийством, бросившись под поезд.  Девушка решилась открыть всю правду о своей жизни в заточении, рассказать о пережитых детских страхах, слезах и отчаянии, а также о неоднозначных отношениях с похитителем Вольфгангом Приклопилом.
Крис Муни «В память о Саре»

Жизнь Майка превратилась в кошмар — его дочурка Сара пошла кататься на санках и бесследно исчезла. Единственный подозреваемый — бывший священник Джоуна, который ранее обвинялся в растлении девочек, — молчит. Улик против него нет.
И вот в годовщину исчезновения Сары Майк находит деревянный крест, а на нем — курточку дочери. А совсем скоро при странных обстоятельствах погибает Джоуна.
Кто же стоит за всем этим? Почему похитили Сару? Неужели разгадка кроется в прошлом семьи Майка?
Только один человек может ответить на этот вопрос.. И это его отец...
Джоди Пиколт «Похищение»

Делия, дочь вдовца Эндрю Хопкинса, выросла в небольшом городке в штате Нью-Хэмпшир и абсолютно счастлива со своей дочерью, женихом и верным другом детства.
Неожиданно ее отца арестовывают по обвинению в похищении собственной дочери, совершенном двадцать восемь лет назад. Что же произошло тогда? Какие трагические события заставили его так поступить?
Мелисса Фостер «Аманда в темноте»

Восемь лет тому назад Молли Таннер стала свидетельницей похищения девочки по имени Аманда – какой-то мужчина заталкивал ее в минивэн прямо посреди людной автостоянки. Молли тогда решила, что это отец увозит домой непослушную дочь. А через два дня было найдено тело Аманды… После этого жизнь Молли, винившей себя в этой трагедии лишь себя, пошла кувырком. Удивительной силы образы стали вспыхивать в ее голове – тревожные и пугающие. И вот, спустя восемь лет после трагедии Молли будто вновь окунается в знакомый кошмар – из парка рядом с ее домом исчезает семилетняя девочка. Но на этот раз Молли сделает все, чтобы спасти ребенка…

25 мая - Международный день пропавших детей

25 мая отмечается Международный день пропавших детей (International Missing Children Day).

Идея посвятить проблеме пропавших детей специальный день родилась в Америке. В этот день, 25 мая 1979 года, по дороге из школы пропал шестилетний американский мальчик Эвиан Пейтс, которого так и не смогли найти. В 1983 году, спустя четыре года после пропажи ребенка, президент США Рональд Рейган объявил 25 мая Национальным днем пропавших детей.
В 1984 году в США был основан Национальный центр поиска пропавших и эксплуатируемых детей (National Center for Missing and Exploited Children, NCMEC).
Американская инициатива была поддержана в Европе. В мае 1997 года был создан Международный центр поиска пропавших и эксплуатируемых детей (ICMEC), официальное открытие которого состоялось в апреле 1999 года в британском посольстве в Вашингтоне, США.
В 1998 году по инициативе ICMEC была создана Глобальная сеть Центров поиска пропавших детей (GMCN) — многоязычная база данных с фотографиями и информацией о пропавших детях со всего мира. В настоящее время членами GMCN являются 22 страны.
В 2001 году, благодаря усилиям Международного центра поиска пропавших и эксплуатируемых детей, 25 мая впервые отмечался как Международный день пропавших детей.
Целью мероприятий Международного дня пропавших детей является привлечение общественного внимания к проблеме защищенности детей от похищений, трудных жизненных ситуаций и противоправной эксплуатации.
Символом Дня пропавших детей является изображение синей незабудки.
По данным международных правозащитных организаций, ежегодно в Европе исчезают более 70 тысяч мальчиков и девочек, в США — свыше полутора миллионов. Причем, данные цифры – это официальные данные, неофициальные гораздо выше. Нередки случаи, когда пропавших детей обнаруживают погибшими от насильственных действий, в результате несчастных случаев, либо дети пропадают без вести и их местонахождение остается неизвестным в течение месяцев и даже лет.
Специалисты говорят о том, что безопасность детей, в особенности, малышей, целиком зависит от родителей. В современном мире, где ребенка на каждом шагу подстерегает опасность, необходимо проявлять к нему особое внимание. Кроме того, детские психологи советуют вести профилактические беседы, объясняя, что разговаривать с посторонними людьми на улице нужно осторожно и, тем более, никогда никуда с ними не ходить.

суббота, 23 мая 2015 г.

Этот удивительный мир. Часть II

Продолжаем знакомство с загадками  чаровницы-природы   (первую часть публикации смотреть здесь):
Живые Мосты Черапунджи, Индия

Черрапунджи  — небольшой город в индийском штате Мегалая (кстати, на санскрите Мегалая означает «приют облаков»). Население города составляет 10086 жителей, большинство из них относится к этносу кхаси. Черрапунджи это самое дождливое место на планете.  Город лежит на пути приходящих в Индию с юго-запада муссонов, прямо в середине лабиринта гор, который формирует здесь своеобразную воронку из приходящих облаков. За год здесь выпадает около 12 тысяч мм осадков, а дождь идет непрестанно почти 5 месяцев. Благодаря уникальным климатическим особенностям растительность развивается бурно и быстро.

Главной достопримечательностью Черрапунджи, безусловно, являются так называемые «живые мосты», которые в 90-х годах обнаружил путешественник Д. Райт. Благодаря его усилиям, удалось пробудить интерес к живым мостам. Все живые мосты были сохранены до наших дней.
Уникальную технологию выращивания мостов племя кхаси хранит много столетий. Некоторым сооружениям больше 500 лет. Чтобы вырастить один такой мост нужно минимум 15 лет.

Чаще всего такие мосты выращивают на берегах небольших речушек, но есть мосты, пересекающие реки шириною в 20-30м.

Кхаси укореняют корень каучукового фикуса в выдолбленную пальму, и ждут несколько лет. Когда он достигнет нужных размеров — укореняют на противоположной стороне. Смотрители постоянно приходят направлять гибкие живые тросы в нужном направлении, помогают оплетать каркас моста. Год за годом он становится надежнее, крепче и сильнее. Если в молодости мост может выдерживать всего несколько человек, то в зрелом возрасте может удержать более чем 50 человек. Старые корни становятся тверже и толще, постепенно деревенеют.
Аллея Баобабов, Мадагаскар

Баобаб, бесспорно, одно из самых необычных на планете деревьев. Сложно отыскать растение столь же внушительное, могучее и, к тому же, с корнями вместо кроны. Именно так думают о нем многие жители Мадагаскара и Африки – родины и «места обитания» баобабов.


Как гласит одна африканская легенда, однажды Господь бог разгневался за что-то, схватил баобаб, вырвал его с корнями из земли, а после воткнул обратно кроной вниз. Так и получилось, что корни у дерева оказались наверху. Легенда легендой, но баобаб, действительно, похож на дерево с корнями вместо ветвей, в то время, когда сбрасывает листву.
Баобаб, в основном, растет на Мадагаскаре, есть еще его виды в Африке и Австралии. Одним из самых известных мест произрастания этого дерева стала грунтовая дорога между городами Belon’i Tsiribihina и Morondava в регионе Менабе на западе Мадагаскара. Здесь баобабы, которые обычно растут в отдалении друг от друга, образовали нечто вроде аллеи. Когда-то (а деревьям, как посчитали ученые, уже около 800 лет) они росли в густом тропическом лесу. Но постепенно люди вырубили леса, а баобабы оставили. Высота их стволов не менее 30 метров.  Эти экземпляры баобабов, на которые съезжаются посмотреть с разных стран мира, были сохранены в качестве источника пищи, а также строительного материала.

среда, 20 мая 2015 г.

21 травня - День вишиванки

З вишиванкою пов'язана вся багатовікова історія українського народу. Адже люди  завжди  ставився до вишиванок як до святині. Вони передавалися з покоління в покоління, з роду в рід, береглися як реліквії…
 І  які б складні часи не переживали, але любов до традиційної вишивки у нас ніколи не згасала. За допомогою нитки і голки українські майстри створювали і створюють унікальні зразки впізнаваного у всьому світі українського вбрання.
21 травня Україна відзначатиме День вишиванки.

Що ж це за свято?
День вишиванки – всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. Основна мета заходу – це збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення держави загалом. Свято не передбачає обов’язкових заходів окрім одягання вишиванки – просто одягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Разом з тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже у стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.
День вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня.

Історія свята
Всеукраїнська акція «День української вишиванки» була започаткована студенткою факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесею Воронюк у 2007 році. Вона зауважила, що студенти досить часто одягають вишиванки на пари, і одного разу спілкуючись на перерві з колегою Ігорем Житарюком, який також був у вишиванці, запропонувала одногрупникам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. У перший рік свята у 2007 році вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Засновники свята: Леся Воронюк, Олександр Ткачук, Оксана Добржанська,Сергій Бостан,  Михайло Павлюк 
2007 рік
Започаткування свята. Кількість учасників – кілька десятків студентів.
2008-2009 рік
Свято розростається на всі факультети Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Студентів та викладачів підтримують колеги з інших вишів, а також бібліотеки, школи, дитячі садки.
2010 рік
Цей рік ознаменувався особливим колоритом. До акції долучилося все місто. У вишиванках можна було побачити не тільки рушійну силу свята молодь, а й таксистів, лікарів, перукарів, пекарів, кондукторів, швей і навіть металургійників. Свято підтримали у Запоріжжі, Сімферополі, Львові, Рівному.

суббота, 16 мая 2015 г.

Книги и кино

 С нетерпением ждете экранизаций мировых бестселлеров? Предлагаем узнать  о книгах, которые будут экранизированы в ближайшее время:
"Жена смотрителя зоопарка" Диана Акерман

Роман, опубликованный в 2007 году, основан на реальной истории из жизни работников Варшавского зоопарка. Во время оккупации Польши Ян и Антонина Забинские прятали от нацистов сотни евреев в опустевших клетках. Помимо этого, почти дюжина людей прятались у них дома. Ян был участником польского антиоккупационного подполья, центр которого располагался на территории зоопарка. В условиях постоянной опасности супруги старались сохранить подобие нормальной жизни для своих «подопечных», ухаживали за оставшимися животными и даже организовывали концерты.
Увидеть данную картину мы сможем уже в 2016 году. Известно, что  роль жены смотрителя играет Джессика Честейн. А сценаристом стала сама писательница.
"Темные тайны" Гиллиан Флинн

Двадцать четыре года прошло с тех пор, когда чудовищное преступление потрясло весь Канзас: в маленьком городке пятнадцатилетний подросток зверски убил собственную семью. Тогда чудом уцелела лишь семилетняя Либби, но случившаяся трагедия наложила неизгладимый отпечаток на ее дальнейшую жизнь. Юноша отбывает пожизненное заключение, но он так и не признался в содеянном. Либби, когда-то ставшая главным свидетелем обвинения, после столь долгих лет наконец-то решает встретиться с братом. В прошлое возвращаться страшно, тем более что за его завесой скрываются зловещие тайны…

Фильм выходит на экраны в этом году. Главную роль исполнила Шарлиз Терон. Также в картине задействованы: Кристина Хендрикс, Хлоя Грейс Морец, Николас Холт.
"Датчанка" Дэвид Эберсхоф
Книга основана на реальных событиях и повествует о Ейнаре Вегенера (1882—1931), первом человеке, решившегося на операцию по изменению пола.

История Ейнара Вегенера превратившегося к концу жизни в Лили Эльбе, очень интересна и трагична. Ейнар был живописцем, в основном занимавшимся пейзажами, женатым на другой художнице — Герде Готтлиб.
 Впрочем, сам Эберсхоф в своих интервью литературно-критическим журналам поясняет: "На самом деле это книга не о трансгендерности, а о любви". Писатель признаётся: главной героиней романа он считает Грету – жену художника Эйнара, чувствовавшего себя девушкой по имени Лили. Прототипом Греты послужила Герда Вегенер – супруга Эйнара Вегенера и верная подруга Лили Эльбе. Эберсхоф не захотел приписывать реальной Герде Вегенер чувства, которые, как предполагал он, она могла переживать. Романист создал свой персонаж – Грету. Часть биографии она разделяет со своим прообразом, а часть – с самим Дэвидом Эберсхофом (автор сделал её своей землячкой – уроженкой калифорнийского города Пасадены). В книге Эберсхоф попытался проанализировать, какие чувства двигали Гретой, не отказавшейся от своего "ненормального" мужа. "Это истинная любовь, – говорит писатель. – Она любит человека каким угодно, несмотря ни на что, пусть даже он превратился из мужчины в женщину".

четверг, 14 мая 2015 г.

"Проблемний підліток – це ще не безнадійний": веб-огляд

Якщо згадати, скільки перешкод зустрічається дитині на кожному кроці, не варто дивуватися, що її реакція на них не завжди адекватна... За кожним прикладом її невірної реакції на оточуюче середовище стоїть цілий ряд спроб відреагувати правильно та бути успішним у житті.

     А. Адлєр

   Підлітковий вік – це своєрідний “третій світ”, який існує між дитинством і дорослістю. Біологічно – це вік статевого дозрівання, поруч з яким стають більш зрілими й інші біологічні системи організму. Психологічно – це період складного формування нової особистісної і соціальної ідентичності, для якого характерні максимальні диспропорції у рівнях і темпах розвитку. Підліток отримує нові домашні та шкільні обов'язки. Відбувається завершення орієнтації дитини на “жіночу” та “чоловічу” діяльність. Підлітковий вік схожий на міст між дитинством та зрілістю, по якому кожен повинний пройти, перш ніж стати відповідальною і творчою дорослою людиною.

Підлітковий вік має сенс розділити на три стадії –  ранню, середню й пізню. Зміни в кожний із цих періодів відбуваються з різною інтенсивністю й у різний час для кожного підлітка.
У ранньому підлітковому віці (від 10 до 14 років) центральними питаннями є питання незалежності й усвідомлення себе, інтерес до власного тіла,  інтерес до однолітків, їхніх цінностей і моделей поведінки, зменшується  інтерес до світу дорослих. Власні цінності протиставляються цінностям родини. Підліток у цьому віці занурений у себе, зростає кількість конфліктів із приводу школи, роботи вдома, вибору друзів. У підлітка з'являється прагнення бути в групі, з'являються «герої», підліток центрується на сьогоденні, стає егоцентриком. Підліток стає більше замкнутим або сором’язливим, іноді від сором'язливості й непевності в собі з'являється деяка розв'язність у поведінці. Іноді з'являється відчуття власної невразливості, прагнення перевірити себе, що приводить до поведінки, що тяжіє з ризиком. Більшість підлітків страждає від того, що їх ніхто не розуміє.
Середній підлітковий вік (15-17 років) характеризується незрілістю суджень, імпульсивністю при сильному бажанні приймати власні рішення, наполягти на своєму. Великий вплив референтної групи, підсилюється заклопотаність своєю фізичною привабливістю для протилежної статті. У цей період підліток більшою мірою усвідомлює взаємозв'язок між вчинками у сьогоденні та їхніми наслідками.

Пізній підлітковий або ранній юнацький (16-19 років) вік пов'язаний із все більшим усвідомленням себе, самовизначенням у майбутній професії, підліток знову здатний прислухатися до думки батьків, будуються довгострокові й короткострокові плани на майбутнє. Підліток багато в чому незалежний і здатний функціонувати самостійно.
Підліткові проблеми, що стоять перед ними, здаються надзвичайно важливими, інший раз застрашливими. Коло проблем включає розрив з батьками, відкриття негативного відношення до них, усвідомлення себе, індивідуалізацію, відносини з іншими, любов і багато чого іншого. Підлітковому віку властиві сильні коливання емоційного стану, небажання приймати на себе серйозні зобов'язання, відчуття, що суспільство їх не розуміє й не приймає.
Нормальною й майже універсальною технікою адаптації підлітків до соціуму є звернення за підтримкою до однолітків. Стан підлітків характеризується внутрішньою потребою нарцистичної підтримки й визнання, потребою послабити залежність від батьків.  
Але не відчуваючи себе сформованою особистістю, підліток віддає перевагу самотності. Оскільки в школі й інституті підлітки виявляються разом удалині від батьків, об'єднані статусом меншостей, між ними формуються зв'язки підвищеної інтенсивності. Можна говорити, що підліток який  не має друзів або підліток, що надає перевагу компанії дорослих, можливо, має емоційні проблеми.

Підлітки схильні до міркування й монологів або ж замикають у мовчанні. Підлітки часто доходять до краю при вираженні якого-небудь  почуття, або, навпаки, у спробі уникнути внутрішньої боротьби й занепокоєння, викликаних прихильністю до батьків, підліток вихлюпує свої почуття в лютій ненависті.
Тож як батькам  подолати усі труднощі підліткового віку дитини?
Пропонуємо Вашій увазі корисні посилання, які  стануть корисними Вам у вирішенні проблем у вихованні підлітка:

Ваша дитина підліток? Поради батькам
Нелегке це завдання – бути батьком підлітка! Перехідний вік, коли жити чужим розумом вже не хочеться, а своїм ще не виходить, –  це час випробувань як для дитини, яка дорослішає, так і для його батьків. Випробування на міцність родинних почуттів і сімейних відносин . Це також час формування характеру підлітка, коли відбувається заміщення одних авторитетів іншими, коли прищеплюються і закріплюються моральні установки, ставлення до самого себе і оточуючих. Як уберегти підростаючу дитину від небезпечних захоплень і розвинути у неї позитивні якості характеру ? Як впоратися з підвищеною емоційністю? Які етапи фізичного і психічного зростання проходить ваша дитина ? Як знаходити з ним спільну мову ?
Виховання підлітків – основні особливості
Взаємини батьків з дітьми рідко бувають гармонійними в підлітковий період розвитку чад. Причини проблем часто криються в неправильному підході до виховання дитини, несправедливих вимогах до нього, нелогічних покараннях, неуважне ставлення до його потреб. Більшість дорослих вибирають тактику спілкування з дітьми, засновану на власному досвіді взаємодії з предками. Вони виховують їх так, як їх самих виховували колись батьки, деякі прислухаються до подруги або приятелям, що радять певні методи впливу.
Виховання важкого підлітка –  як зробити з дитини людину
Виховання дітей та підлітків є однією з найактуальніших проблем сучасного суспільства. Діти дошкільного віку в усталеній соціальному середовищі, яка є нашим суспільством, спочатку проходять в ній адаптацію. Тому, в перші місяці перебування дитини в дитячому саду якраз і задають ці норми, а головне, пов'язані з ними заборони. Потім, в шкільному віці, дитина орієнтується по ним. І лише в підлітковому віці, коли він або вона усвідомлює ці норми, а пізніше і закони суспільства, можуть спостерігатися різні усвідомлені і неусвідомлені відхилення від суспільних норм, які і є становленням особистості людини.