Просвітитель, філософ і поет Григорій Савич Сковорода
(1722-1794) — один із видатних мислителів історичного минулого нашої держави.
Людина універсальних знань і здібностей, палкий захисник інтересів знедоленого
народу, він все своє свідоме життя присвятив пошукам істини, боротьбі проти
соціальної нерівності.
Світогляд і просвітительська діяльність Г. Сковороди
віддзеркалювалися в його поетичній творчості. Через пісні, кантати і псалми він
викладав свої філософські погляди, таврував соціальне зло, прославляв природу,
волелюбність людини.
Видатний український просвітитель, філософ і поет
Григорій Сковорода своєю творчою спадщиною і сьогодні залишається разом з
народом. Адже його праці – це джерело, з
якого черпатимуть наснагу ще десятки нових поколінь.
Тож пропонуємо
усім Вам ознайомитися з афоризмами великого мислителя Г.С. Сковороди:
***
Хто
думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає
вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
***
Ні
про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути
мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.
***
Що
може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
***
Надмір
породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на
се, того не назвеш здоровим.
***
Любов
виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
***
Хіба
розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
***
Як
купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати
поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи
друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через
недбальство не натрапити на щось підроблене.
***
Не
все те отрута, що неприємне на смак.
***
***
Бери
вершину і матимеш середину.
***
З
усіх утрат втрата часу найтяжча.
***
Коли
ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не
з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло. То навіть добре, що Діоген
був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
***
Безумцеві
властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
***
Ти
не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
***
Більше
думай і тоді вирішуй.
***
Скільки
зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
***
Хто
добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.
***
О,
коли б змога писати так само багато, як і мислити!
***
Майбутнім
ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо
тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися
сподіване.
***
У
тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
***
Уподібнюйся
пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона
догори.
***
О,
коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми
буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!
***
Визначай
смак не по шкаралупі, а по ядру.
***
Розум
завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді
звертатиметься до поганого.
***
Одне
мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
***
З
видимого пізнавай невидиме.
***
Щасливий,
хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним
користуватись..
***
Не
досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
***
Звірившись
на море, ти перестаєш належати сам собі.
***
Похибки
друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
***
Немає
нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від
удаваного друга.
***
Мудрець
мусить і з гною вибирати золото.
***
Коли
велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.
***
Збери
всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині
себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
***
Для
шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші
місця на ньому займають пустомудрі.
***
Хіба
не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
***
Природа
прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим
більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який
чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
***
Неправда
гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
***
Чи
знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають
рану.
***
Сліпі
очі, коли затулені зіниці.
***
Як
ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
***
Все
минає, але любов після всього зостається.
***
Кому
душа болить, тому весь світ плаче.
***
Тоді
лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
***
Ти
робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго
глузду.
***
Як
нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
***
Коли
ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
***
Коли
не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили
намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
***
Всяка
їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.
***
Лід
на те й родиться, аби танути.
***
Демон
проти демона не свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть.
***
Без
ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
***
Краще
голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.
***
Облиш
забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!
***
Коли
риба спіймана, вона вже не потребує принади.
***
Наступний,
весело освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість —
нагорода гарної юності.
***
Солодке
пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
***
Не
любить серце, не бачачи краси.
***
Що
вподобав, на те й перетворився.
***
Не
за обличчя судіть, а за серце.
***
Кожен
є той, чиє серце в нім: вовче серце — справдешній вовк, хоч обличчя людське;
серце боброве — бобер, хоча вигляд вовчий; серце вепрове — вепр, хоч подоба
бобра.
***
Чи
може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?
***
Пізнаєш
істину — ввійде тоді у кров твою сонце.
***
Хіба
може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
***
Світло
відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.
***
Не
може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
***
Ніхто
не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А
не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
***
На
новий путівець шукай нові ноги.
***
Що
з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?
***
Чи
не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
***
Не
називай солодким те, що породжує гіркоту.
***
Вірю,
що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає,
і що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку:
«Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
***
Вода
без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.
***
Не
все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.
***
Тінь
яблуні не заважає.
***
Істина
спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.
***
Шукаємо
щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так
і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно
скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.
***
Математика,
медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо,
тим сильніше палять серце наше голод і спрага.
***
Невже
ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?
***
Не
дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та
іншого веде — в цьому і важкість.
***
Не
розум від книг, а книги від розуму створились.
Джерела:
Пропонуємо
також подивитися:
Комментариев нет:
Отправить комментарий