Крути - символ нації

29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути відбулась одна з визначальних подій новітньої української історії. В нерівному бою з більшовицькими військовими частинами під командуванням Михайла Муравйова зійшлися студенти та школярі навчальних закладів м. Києва, які відгукнулись на заклик уряду УНР від 11 січня 1918 року.

Неоголошена війна Радянської Росії проти УНР розпочалася в середині грудня 1917 року, а з проголошенням Четвертим універсалом незалежності України Центральною Радою УНР, 22 січня 1918 року країна опинилася у фактичному стані війни з більшовицькою Росією. «Маніфестом до українського народу» Володимир Ленін дав зрозуміти, що Радянська Росія не змириться з існуванням незалежної України, — так що більшовики передбачали поширення революції і на терени України.

У Четвертому Універсалі уряд УНР закликав до боротьби з більшовицькими військами — а вже 5 січня 1918 року на зборах студентів молодших курсів Київського університету св. Володимира і Українського народного університету було ухвалено створення студентського куреня Січових Стрільців. Незабаром з'явилося у київських газетах звернення до українського студентства: «Прийшов грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь, обсіла нашу Україну російсько-«большевицька» грабіжницька орда, котра майже щодня робила у нас нові захвати, і Україна, одрізана звідусіль, може врешті опинитись в дуже скрутному стані. В цей час Українська фракція центру Університету св. Володимира кличе студентів-українців усіх вищих шкіл негайно прийти на підмогу своєму краєві і народові, одностайно ставши під прапор борців за волю України проти напасників, які хочуть придушити все, що здобуто нами довгою, тяжкою героїчною працею. Треба за всяку ціну спинити той похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам'ятає, що в цей час злочинно бути байдужим… Сміливо ж, дорогі товариші, довбаймо нашу скелю і йдімо віддати, може, останню послугу тій великій будові, яку ми ж самі будували — Українській державі! Записуйтесь до «Куреня Січових Стрільців», який формується з студентів Університету св. Володимира та Українського Народного Університету, звідки, мабуть, ми будемо розподілені серед декотрих українських військових частин, для піднесення культурно-національної свідомості та відваги…».

Вступ до куреня був винятково добровільний, єдиною погрозою для небажаючих був бойкот та можливе виключення зі складу студентів. До новоствореного куреня навіть вступили учні старших класів української гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства м. Києва. Таким чином удалося скласти дві сотні, на чолі яких поставили студента Українського народного університету — старшину (сотника) Андрія Омельченка.

Для охорони кордонів України з півночі на станції Бахмач із середини грудня 1917 року перебував український гарнізон у складі чотирьох сотень (старших курсів) 1-ї Київської юнацької (юнкерської) школи імені Богдана Хмельницького. 26 січня прийшло повідомлення від командира цього загону Аверкія Гончаренка з-під Бахмача, що негайно потрібно допомоги проти більшовицьких загонів, що нападають. А вже 27 січня прибуло підкріплення: перша сотня новоствореного Студентського куреня. Переважна більшість студентів була без жодної військової підготовки, дві швидко сформовані сотні мали недостатньо боєприпасів та були погано озброєні: мали лише 16 кулеметів та саморобний бронепоїзд у вигляді артилерійської гармати на залізничній платформі. На додаток, уже під час самого бою, приєдналося ще й 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва.

Не наважуючись зустріти ворога у Бахмачі, де перебувало до 2 тис. по-більшовицькому налаштованих робітників, Аверкій Гончаренко наказав відступити до залізничної станції Крути і зайняти оборону. Туди вони дісталися вже 28 січня 1918 року. Наступного ранку 29 січня 1918 року, близько 9 години ранку розпочався наступ.

Внаслідок бойових дій загинуло близько трьохсот юнаків та їх командирів.  У сум'ятті бою в полон потрапив розвідувальний звід (близько 30 осіб). Відступаючи у сутінках, студенти втратили орієнтир та вийшли прямо на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Червоний командир Єгор Попов, розлючений значними втратами з більшовицького боку, наказав ліквідувати полонених. Більша частина з них була розстріляна і лише кільком вдалося залишитися серед живих.

…Славних хлопців-добровольців підвелося триста,

А дорога, наче доля, коротка терниста.

Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою,

Пролилася кров юнача цілою рікою.

Не вернуться вже ніколи до рідної хати,

Не зустріне, не пригорне заплакана мати.

Постріляні, порубані, але незборимі

Зосталися тут лежати сини України…

(М. Бакай, П. Дворський «Балада про Крути»)

У перебігу військових дій вирішального значення цей бій не мав, але у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді.

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла  вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання.

 На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей учинок київської молоді героїчним. Поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти»:

На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців

Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! –

 По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадницька рука?

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай!  –

Понад усе вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих.  –

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

1918

Запрошуємо всіх ознайомитися з літературою представленою на книжковій виставці «Крути – символ нації»  у нашій бібліотеці!

Джерела:

Бій під Крутами. Вікіпедія

Пам’ятай про Крути. Молодіжна кампанія. Сайт містить  список учасників і полеглих героїв Крут, фотографії, ілюстрації; поезії, пісні, присвячені битві під Крутами.

День героїв Крут

День пам’яті героїв Крут