Щорічно 9 грудня світ відзначає день різдвяної листівки. Її
історія почалась у Великобританії.
Англійський
винахідник та підприємець сер Генрі Коул, який зазвичай сам писав привітання
своїм друзям та родичам, одного дня в 1843 році вирішив щось змінити, щоб
полегшити процес написання привітань.
Тож, за
його проханням Джон Калькотту Хорсі створив першу у світі різдвяну листівку. На
ній поряд із заможною родиною, що мала вдосталь їжі та вина, були зображені
бідаки, які отримували в різдвяний дарунок одяг та їжу.
 |
| Джерело - див. унизу |
Досить швидко ідея
припала до душі багатьом людям і вони почали вітати своїх рідних та близьких
різноманітними поштівками.
Зазвичай,
всі листівки були пов’язані з історією Різдва – прикрашені релігійною та
зимовою атрибутикою. Дещо пізніше, на території Європи та Сполучених Штатів
Америки, почали набувати популярність картки з моментами світського життя та
образами веселих і безтурботних дітей.
У світі
існує кілька неймовірних листівок. Одну таку листівку створили завдяки
нанотехнологіям у 2010 році в університеті Глазго. Це найменша листівка –
розміром 200х290 мкм (трохи більша за волосину), на якій усього за 30 хвилин були зображені новорічна
ялинка та привітання.
У ХХ ст. в умовах витиснення релігії із суспільного життя
різдвяна листівка залежно від країни частково або повністю перетворилась на
новорічну вітальну картку.
Українські різдвяні листівки
1898
року російська Община Святої Євгенії за акварельними малюнками відомих
петербурзьких художників видала серію різдвяних листівок з 10 штук накладом у
10 тис. примірників. Серед них Іллею Рєпіним була підготовлена поштівка
«Запорожець», яку, напевно, слід вважати першою «українською» різдвяною
листівкою.
 |
| Джерело - див. унизу |
Щоправда, у сучасному розумінні її важко
назвати різдвяною, оскільки на ній відсутні будь-які ознаки святкової картки.
Тут зображений запорізький козак з люлькою, а майже 2/3 частини залишено для
написання привітання.
Одним з
перших художників, який працював над створенням українських листівок, був Осип
Курилас (1870–1951). Частина його карток була підготовлена до зимових свят
(«Різдво Христове», «Святий вечір», «Колядники»). Олена Кульчицька (1877–1967)
у своїх вітальних листівках («Різдво Христове», «Вифлеємська зірка» та ін.)
використовувала такі святкові символи, як фігурки янголів, дзвони та інші. В її
орнаментах простежується популярний тоді стиль модерну. Святослав Гординський
підготував цикл «Українські колядки», кожна листівка якого вирізняється
оригінальною орнаментацією, насиченістю рослинними та анімалістичними мотивами,
оформленням геометричними формами. Антін Манастирський (1878–1969) для
новорічних і різдвяних листівок використовував образ маленького хлопчика-козака,
який у поштівці «Слава во вишніх Богу» разом з ангелами прославляє
новонародженого Христа. Особливо виразною стала серія листівок львівського
графіка Мирона Левицького. Його твори «Різдво Христове», «Тріє царі несуть
дари», «Коляда на Запорожжі», «Просфора в староукраїнській хаті» сповнені
національним колоритом.
У 1912–1913 роках у Львові видані різдвяні картки «Колядники», «В ніч під Різдво», «Святковий вечір» за ескізами українського живописця і графіка Ярослава Пстрака (1878–1916).
 |
| Джерело - див. унизу |
На вітальних
листівках традиційно містили сюжетне зображення або символічні мотиви свята —
зірка, ясла зі святим Немовлям на сіні, Марія з Ісусом, ангели, пастушки, Йосип
та волхви, а також тварини (віл, осел, вівці). Художники часто вводили елементи
пейзажу, архітектури та різні побутові деталі.
На
початку ХХ ст. святкові листівки друкувались у кількох видавництвах, зокрема
видавництві Якова Оренштайна, «Галицька накладня» в Коломиї, львівських
видавництвах «Союзний базар», «Українська преса», «Видавництво артистичних
карток Григорія Гануляка», «Русалка», «Сокільський базар», «Преса», «Зоря»,
«Українське мистецтво», «Відродження», «Нова хата», «Тема», книгарні «Рідна
школа», громадській організації «Комітет допомоги вдовам і сиротам священиків у
Львові».
Українські
видавницта довоєнного часу із поліграфічною продукцією у Перемишлі: «Народний
базар»; у Коломиї: "Галицька накладня"; у Кракові: “Українське
видавництво”; у Празі: “Видавництво Ю. Тищенка”. Окрему групу складають художні
листівки, що вийшли накладом українських громадських організацій – Пласту,
Основи, Українського педагогічного товариства та ін.
Водночас українці використовували іноземні картки, на яких умільці друкували вітання українською мовою. Мешканці Західної України до 1939 року
відправляли один одному листівки польською мовою. Навіть, якщо вітання писали
українською, адресу все одно вписували польською, оскільки в іншому випадку
поштівка не доходила до пункту призначення.
Серед українських вітань довоєнної доби найпоширенішими були: «Веселих свят!», «З Рождеством Христовим!», «З Днем Рождества Христового», «З нагоди Різдва Христового», «Найщиріші желання веселих свят та щасливого Нового Року», «Бажаю Панству Веселих Свят».
 |
| Джерело- див. унизу |
У
період панування войовничого атеїзму і викоренення релігії в СРСР різдвяні
поштівки були заборонені і замінені на новорічні.
Сучасні
листівки
Відродження різдвяних листівок в Україні відбулося з кінця 1980-х років.
 |
| Джерело - див. унизу |
На поштівку
повертаються сюжети народження Христа, зображення церкви, Вифлеємської зірки,
дідуха, колядників тощо.
З
розвитком Інтернету, особливо електронної пошти й соціальних мереж, понад
сторічна традиція відправлення вітальних листівок стала поступово занепадати.
Натомість деякі видавничі фірми (наприклад, Hallmark) переорієнтовуються на
випуск E-листівок.
https://pnu.edu.ua/blog/2020/12/09/23857/
John Callcott Horsley, London - Philatelie - Das Sammlermagazin
des Bundes Deutscher Philatelisten, Edition 309 of March 2003, page 54
The first Christmas card, commissioned by Henry Cole
(collection Dr. Alan Huggins).
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/a/a7/Z_Rizdvom_1992.jpg
В.Зарубін
- власна колекція. З Різдвом. Колаж листівка і марка
Ілля
Рєпін - власний архів. Запорожець. Різдвяна поштівка
Закордонна
різдвяна поштівка з українським вітанням. Початок ХХ ст.
Автор невідомий
- передрук старої поштівки. Різдвяна поштівка. Буковина
У СРСР
замість різдвяних поштівок випускали новорічні.
Автор невідомий
- приватна колекція. З Новим роком. Новорічна поштівка
Комментариев нет:
Отправить комментарий