10 грудня виповнюється 200 років від дня
народження класика російської літератури Миколи Олексійовича Некрасова(1821 - 1877 (78)). Він був революційним демократом,
редактором і видавцем журналу «Сучасник» (1847-1866) і редактором журналу
«Вітчизняні записки» (1868). Одним з найголовніших і відомих творів письменника
є поема «Кому на Русі жити добре».
Микола Олексійович Некрасов народився 28 листопада (10
грудня) 1821 в місті Немирові Подільської губернії в заможній родині поміщика.
Дитячі роки письменник провів в Ярославській губернії, селі Грешнево, в
родовому маєтку. Сім'я була багатодітною – у майбутнього поета було 13 сестер і
братів. У віці 11 років він вступив до гімназії, де навчався до 5 класу. З
навчанням у юного Некрасова не складалося. Саме в цей період Некрасов починає
писати свої перші вірші сатиричного змісту і записувати їх в зошит.
Батько поета був жорстоким і деспотичним. Він позбавив
Некрасова матеріальної допомоги, коли той не захотів вступати на військову
службу. У 1838 році Некрасов переїхав до Петербурга, де він поступив вільним
слухачем в університет на філологічний факультет. Відчуваючи велику потребу в грошах,
він знаходить підробітки, дає уроки і пише вірші на замовлення.
У цей період він познайомився з критиком Бєлінським, який
згодом ідейно вплинув на письменника. У 26 років Некрасов разом з письменником
Панаєвим викупив журнал «Сучасник». Журнал швидко став популярним і мав значний
вплив у суспільстві, але у 1862 році вийшла заборона уряду на його видання.
Літературна діяльність
Накопичивши достатньо коштів, Некрасов видав дебютну
збірку своїх віршів «Мрії і звуки» (1840), яка не стала популярною. Василь
Жуковський порадив більшість віршів цієї збірки друкувати без імені автора.
Після цього Микола Некрасов вирішив відійти від віршів і зайнятися прозою, писав
повісті й оповідання. Письменник також займався виданням кількох альманахів, в
одному з яких дебютував Федір Достоєвський. Найбільш успішним альманахом був «Петербурзький
Збірник» (1846).
В 1847 - 1866 був видавцем і редактором журналу "Сучасник",
в якому працювали кращі літератори того часу. Журнал був осередком революційної
демократії. Працюючи в «Сучасник», Некрасов випустив кілька збірок своїх віршів, які приносять йому
популярність.
У 1840-х роках Некрасов співпрацює з журналом «Вітчизняні
записки», а в 1868 році, після закриття журналу "Сучасник", бере його
у видавця Краєвського в оренду. З цим журналом були пов'язані останні десять
років життя письменника. В цей час Некрасов пише епічну поему «Кому на Русі
жити добре» (1866-1876), а також «Російські жінки» (1871-1872), «Дідусь» (1870)
- поеми про декабристів і їхніх дружин, ще деякі сатиричні твори, вершиною яких
була поема «Сучасники» (1875).
Некрасов писав про страждання і горе російського народу,
про складне життя селянства. Він також вніс в російську літературу багато
нового, зокрема, в своїх творах використовував просту російську розмовну мову.
Це безсумнівно показувало багатство російської мови, яке йшло з народу. У
віршах він вперше став поєднувати сатиру, лірику і елегійні мотиви. Коротко
кажучи, творчість поета внесло неоціненний внесок у розвиток російської
класичної поезії і літератури в цілому.
Останні роки життя
У 1875 році у поета виявили захворювання кишківника. У
болісні роки перед смертю він пише цикл віршів, який присвячує своїй дружині Зінаїді
Миколаївні. Письменник помер 27 грудня 1877 року (8 січня 1878) і був похований
в Санкт-Петербурзі на Новодівичому кладовищі.
Пам'ять
- На честь Некрасова назване селище Некрасовське (колишні Великі Солі), в районі
якого він провів своє дитинство.
- Встановлено пам'ятники в Некрасовському, Немирові,
Санкт-Петербурзі, Уссурійську, Ярославлі та інших містах Росії; є пам’ятник письменнику
і в Україні (м. Вінниця).
- Ім'ям Некрасова названі вулиці у багатьох містах.
- В місті Чудово Новгородської області працює Дом-музей М.О. Некрасова.
- У садибі Карабіха, в якій Некрасов жив у літній час в
1861-1875 роках, влаштований музей-заповідник поета.
- Ім'я «Микола Некрасов» носить один з літаків.
- З 1946 року в Санкт-Петербурзі працює Музей-квартира М.
О. Некрасова.
- 2907 Некрасов — астероїд, названий на честь
поета.
- На його честь названо декілька урбанонімів,
наприклад вулиця Некрасова у місті Черкаси.
Українські перекладачі поезії М. О. Некрасова
Українською твори поета перекладали М. К. Вороний, М. Т.
Рильський, М. І. Терещенко, П. М. Усенко.
Значення творчості
У
творчості Некрасова чи не вперше в російській поезії відображено життя
робітничого класу пореформеної пори. Його стиль відрізнявся демократизмом,
умінням ставити мистецтво на службу суспільним прагненням та реалістичним
зображенням дійсності. Його творчість відіграла велику роль в розвитку
передової російської літератури і в формуванні реалістичного стилю радянської
поезії.
Джерела:
http://ukrlitra.com/biohrafii-zarubizhni-pysmennyky/222-biohrafiia-nekrasov-mykola
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/3c/Nikolay_Nekrasov.jpg
Комментариев нет:
Отправить комментарий